Розумове виховання дітей дошкільного віку

 2 634

Так називається цілеспрямований вплив дорослих на дитину з метою озброєння знаннями, потрібними для розвитку, соціальної адаптації. Розумове виховання дітей повинно починатися з самого народження, максимум інформації дитя засвоює в дошкільному віці. Адже до трьох років дитячий мозок досягає 80% ваги дорослого. Тому і потрібно насичувати його знаннями, інформацією, вміннями. Дізнаємося про те, як це робити.

Розумове виховання дітей

Розумового виховання дітей дошкільників: методи і форми

Методами називають способи досягнення цілей розумового виховання. Їх ділять на ігрові, наочні і словесні. Форми – це інструменти методів.

Наочні методи відповідають особливостям дитячого мислення. Дівчатка і хлопчики завжди легше сприймають інформацію в формі картинки. Тобто наочність в розумовому вихованні – це не обов’язково роздатковий матеріал, кубики, пазли. Це, наприклад, спостереження як форма словесного методу. Воно дає можливість координувати сприйняття, мислення, мову дитини. Наприклад  дорослий вчить дитину виділяти в предметах їх істотні ознаки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Розумове виховання дітей дошкільного віку

Демонстративні прийоми наочних методів – це розглядання картинок, предметів, знарядь праці, ілюстрацій, кінофільмів, відеоматеріалів. Воно допомагає дітям вивчити те, що в повсякденному житті вони не бачать. Наприклад, зображення слона дає можливість дитині зрозуміти, що це великий звір, розглянути його хобот, вуха. Потім, коли дитина побачить звіра в зоопарку, спрацює прийом пізнавання, тобто відтворення знайомої інформації.

Словесні методи завжди використовуються разом з наочними. Розглядаючи того ж слона, вихователь або мама пояснюють дитині словами, для чого служить звірові хобот, інформують про місце його проживання, харчування. Пояснення дорослого дає можливість уточнювати наочне сприйняття. Розповідь як форма словесного методу є емоційний і образний виклад подій, що базується на фактичному матеріалі. Наприклад, в дошкільному віці розповідь про війну повинна бути доступною, без трагічних подробиць. Часто розповідь вихователя переривається питаннями дітей. І тоді ця форма подачі інформації переходить в пояснення.

Практичні методи використовуються для формування умінь дитини, поглиблення його знань. Вони застосовуються педагогами в тісному зв’язку зі словесними та наочними методами. Найчастіше використовуються в старшому дошкільному і шкільному віці. Їх формами бувають вправи, ігри, експерименти. Наприклад, останній використовують для розуміння дитиною необхідних умов для зростання і розвитку рослин. Експеримент полягає в тому, що двом однаковим рослинам створюють різні умови. Одну залишають на вікні і щодня поливаєть, іншу поміщають в шафу і на деякий час залишають без води. В результаті діти наочно бачать, що друга рослина гине. Вони пояснюють це словесно.

Навчання в дитячому садку

Завдання дитячого дошкільного закладу – підготувати дитину до школи. Частина цього завдання полягає в озброєнні малюка знаннями і вміннями. Вивченням теми десятки років займався керівник лабораторії розумового виховання НДІ дошкільного виховання Академії педагогічних наук Микола Поддьяков. Суть роботи полягала в дослідження внутрішнього протиріччя як важеля саморозвитку дитини. Вчений сформулював принцип оптимального співвідношення розумового виховання і саморозвитку. Згідно з дослідженнями Миколи Поддьякова, дитяче експериментування позитивно впливає на розвиток конструювання, ігор, праці в природі, образотворчої діяльності. Воно сприяє також і загальному психічному розвитку дітей.




Розумове виховання дітей

Головні завдання розумового виховання дошкільників – це:

  • Сенсорний розвиток (органів почуттів і сприйняття).
  • Розумова діяльність (оволодіння розумовими операціями, розвиток пізнавальних здібностей).
  • Становлення мови.
  • Виховання допитливості.
  • Формування системи знань про навколишнє середовище.

Всі вищевказані завдання взаємопов’язані. Їх специфіка визначається віковими можливостями дітей, і в дитячому дошкільному закладі чітко сформульовані в Програмі дошкільного виховання, якій і керуються вихователі. Кожній віковій групі відповідає певний рівень умінь, знань, навичок, оволодіти якими дитина повинна до кінця року. Завдання розумового виховання досягаються в процесі щоденних занять. Це математика, малювання, фізкультура, трудова діяльність, ліплення, конструювання.

Розвиток ігор, спілкування, формування ставлення дітей до навколишнього пов’язано зі знаннями про життя суспільства і діяльності дорослих, про явища природи.
Зміст розумового виховання в дитячому садку – це і засвоєння правил і норм поведінки, наприклад, відносин дітей і дорослих, використання речей, правил поведінки на дорозі, в лісі, парку, громадських місцях.

Розумове виховання дітей дошкільнят в процесі ознайомлення з природою

Спостерігаючи за живою природою, дитина набуває багато нових знань. Розвиток рослин, повадки птахів, поведінка тварин в зоопарку дає можливість засвоювати знання про сезонні явища в природі, біоритми, пори року. Дитячі пізнання в процесі спостережень уточнює вихователь. Він, наприклад, конкретизує, що жуки, як і птиці, вміють літати. Але останні поїдають перше, і це свідчення взаємозв’язку всього живого в природі.

Дітям цікаво спостерігати за птахами, прилітають на споруджену ними годівницю. Так вони вивчають будову їх тіла, знайомляться з дзьобом – специфічним органом добування і засвоєння їжі. Вони розрізняють щебет горобця і синиці, вчаться дбайливо ставитися до братів наших менших. У процесі регулярних спостережень за природою у дівчаток і хлопчиків розвивається така якість як спостережливість – здатність помічати зміни в навколишньому середовищі. У процесі ознайомлення з причинними зв’язками розвивається мислення дитини.

Сенсорний розвиток дітей педагоги здійснюють при спостереженнях за різноманіттям барв неживої природи, сприйняття звуків тварин. Привчання до спостережень за живими об’єктами – це і розвиток уваги дітей, яке є основою розумових процесів.

Дітям дуже дорого те, що вирощено своїми руками. Тому їх залучення до праці в природі (на грядці, городі) – це не тільки озброєння дитини трудовими навичками, отримання радості від своєї затребуваності, а й моральне виховання.

Розумове виховання дітей дошкільного віку з порушенням інтелекту

Розумове виховання дітей в таких випадках здійснюється в більш обмеженому обсязі знань. Для розвитку зорової уваги малюків з порушенням інтелекту мають значення ігри з переміщенням в просторі різних предметів. Що змінилося? Чого бракує? Такі питання задає дітям вихователь в процесі зміни їх місця положення.

Зорова увага у таких дітей активізується в іграх, де вони запам’ятовують місцезнаходження іграшок. Спочатку це роблять в обмеженому просторі, пізніше – в межах кімнати.

Необхідно регулярно міняти предмети, з якими діти діють. Це допомагає переходити від тактильних сприйняттів предмета до засвоєння його властивостей.

Дітей з вадами інтелекту вчать складати розрізні картинки із зображенням добре знайомих предметів. Спочатку така картинка складається з двох частин, потім їх кількість потрібно збільшувати. Але робити це після того, як попередня задача засвоєна повністю.

Важливу роль у формуванні цілісності образів грає образотворча діяльність дошкільника. Це ліплення, аплікація, малювання.

У дошкільному віці хлопчиків і дівчаток з порушеннями інтелекту треба знайомити з мінливістю як важливим законом дійсності. І найкраще це робити в живій природі за допомогою спостережень. Звичайно ж, специфіка навчання в цьому випадку полягає в численних повторах. Наприклад, якщо здорові, з нормальним розвивитком діти диференціюють спів двох птахів з першого-другого повторення, то цієї категорії вихованців знадобиться для цього набагато більше занять.

Знання про соціальні явища і вміння вести себе в суспільстві починається з формування у таких дітей уявлень про себе. Педагоги і батьки повинні вчити їх називати своє ім’я і частини тіла, впізнавати себе на фотографії. Далі коло пізнань розширюється на сім’ю дитини. Хлопчик чи дівчинка повинні вміти коротко розповісти про тата й маму, знати про їх професії, смаки. Сформовані знання про соціальні явища – це основа психологічної готовності такої дитини до навчання в школі.

 

Автор:
Знайшли помилку в тексті, будь-ласка, виділіть її мишкою і натисніть(Ctrl+Enter).

Залишити відповідь