Акушерський перитоніт

 638

Акушерський перитоніт – досить небезпечне інфекційне захворювання, що вражає органи черевної порожнини. Як правило, виникає захворювання у жінок в післяпологовий період, а сприяти його розвитку можуть кілька чинників.

ПРИЧИНИ ЗАХВОРЮВАННЯ
perutonit (2)Основною причиною, що викликає розвиток акушерського перитоніту вважається мікробна інвазія. Поява захворювання може бути викликане багатьма факторами, до числа яких фахівці відносять захворювання придатків матки і екстрагенітальні захворювання, що зустрічаються не так часто. У більшості випадків акушерський перитоніт виникає після кесаревого розтину. Інфекція може поширюватися лімфатичних шляхом або безпосередньо зараженням самої черевної порожнини.

СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
У гінекології прийнято виділяти 3 фази протікання захворювання, тому можуть спостерігатися різні симптоми акушерського перитоніту. Перша фаза – реактивна, тривалість 24 дня.

У хворих спостерігаються такі симптоми:
– біль в животі;
– Напруга м’язів живота;
– Блювота;
– Діарея;
– прискорене дихання;
– Підвищений артеріальний тиск.

На другій токсичній фазі, фахівці відзначають такі зміни в організмі хворого як порушення гемодинаміки, зміна функцій нирок і печінки, погіршення тканинного дихання. Біль в животі зменшується або повністю зникють, але виникає метеоризм.

Третя, термінальна фаза, супроводжується гіповолемічним і септичним шоком з поліорганною недостатністю. У хворих спостерігається яскраво виражений метеоризм і хворобливість в області всього живота, що є основною ознакою акушерського перитоніту на останній стадії розвитку хвороби.

ЛІКУВАННЯ АКУШЕРСЬКОГО ПЕРИТОНІТУ
Лікування акушерського перитоніту залежить від фази захворювання і характеру його протікання. Незалежно від стадії хвороби терапія повинна включати в себе кілька методів, бути комплексною і систематичною. У переважній більшості випадків при лікуванні хворих фахівцями поєднується хірургічне лікування з інтенсивною консервативною терапією. На початковій фазі хвороби застосовується тільки консервативна терапія, але в ситуаціях, коли не відбуваються поліпшення в стані здоров’я хворого, необхідним стає оперативне втручання. При другій стадії консервативна терапія є підготовчий етап в процесі хірургічного лікування. Якщо при діагностиці було виявлено акушерський перитоніт останньої фази, проводиться екстрене оперативне втручання, при якому здійснюється екстрірпація (вирізання, видалення) матки з трубами, а також дренування черева і промивання його дезінфікуючими розчинами, введення сильних антибіотиків. Після проведення операції часто неминучим стає вживання гормональних препаратів, що дозволяють відновити діяльність надниркових залоз. Як глюкокортикостероїдів жінкам часто призначається преднізонол. З метою профілактики захворювання жінка повинна регулярно проходити медичне обстеження, при цьому краще звертатися в приватні клініки, де працюють висококваліфіковані фахівці.




Автор:

Залишити відповідь