Пустушка – заспокійливе для мами а не для дитини

 643

Багато років тому наші прабабусі давали маленькій дитині хлібний м’якуш, загорнутий в ганчірку, щоб відволікти його. Саме він і став прототипом сучасних пустушок. Але з тих пір погляди з цього приводу не раз мінялися, і зараз однозначної думки за чи проти пустушок немає.
Ми допоможемо розібратися в тому, чому воюють противники і захисники соски-пустушки, а заодно дамо кілька корисних рекомендацій для молодих мам.

Про що суперечки?

пустушкаУ перший місяць життя у малюка дуже сильно розвинений смоктальний рефлекс. У хід можуть піти великий пальчик, кулачок, комір кофтинки, щічка або язичок. Зазвичай, якщо дитина з народження на грудному вигодовуванні, такої проблеми не виникає, йому вдається насмоктатись маминими грудьми. Але з «штучниками» справи йдуть по-іншому: щоб добути молоко з пляшечки, «смоктальних» зусиль доводиться докладати менше і суміш пропонують дитині виключно за часом.

Пустушка являє собою своєрідний замінник жіночого соска, але механізми смоктання грудей і соски абсолютно різні. Для того щоб отримати молоко з грудей, крихті треба широко розкрити рот і вивернути нижню губку, сосок ж в цьому випадку буде перебувати глибоко в роті і досить далеко від рухомого кінчика язика і щелепи. Пустушку ж можна засунути і в трохи відкритий рот. Механізми смоктання грудей і будь-якого її замінника сильно розрізняються, і, якщо малюк, у якого ще не сформувався чіткий механізм смоктання грудей, почне це робити як з пустушкою, виникне ряд проблем: малюк буде сильно втомлюватися і перестане наїдатися, а у мами можуть з’явитися тріщини і запалення на сосках.

пустушка Пустушка служить універсальним заспокійливим більшою мірою для мами, а не для малюка. Багатьом батькам простіше дати дитині соску, але ж часом йому хочеться просто уваги і спілкування з дорослими. Також пустушки знижують збудливість і емоційну реакцію на те, що відбувається навколо, заважаючи малюкові активно розвиватися, отримувати нові знання та враження. Але в той же час, якщо дитину щось турбує або, наприклад, лізуть зубки, набагато краще відволікти його пустушкою, ніж напихати не завжди ефективними ліками.

Багато батьків стверджують, що діти довше і міцніше сплять з пустушками. Але ж опрокинута уві сні пустушка може стати причиною переляку і плачу, тоді заспокоїти і заколисати дитину знову буде не так просто.

1JhVGL1s1ewСтоматологи теж протестують, бо тривале смоктання пустушки може вести до неправильного формування прикусу і раннього карієсу. Також проти пустушок висловлюються інфекціоністи, особливо якщо мова йде про «самостійних» дітей. Батькам не завжди вдається простежити, скільки разів в проміжках між смоктанням улюблена іграшка побувала на підлозі, а це веде до частих ентеровірусних інфекцій.

Висновок? Пустушки – так. АЛЕ:
  • при грудному вигодовуванні пустушку краще починати давати не раніше двох-трьох тижнів з моменту народження, коли вже добре сформувався механізм смоктання грудей і встановилася лактація;
  • у штучному вигодовуванні пустушка допоможе уникнути формування ряду шкідливих звичок;
  • не варто зловживати пустушкою, час її використання краще обмежити 15-20 хвилинами за раз;
  • не варто давати дитині пустушку перед годуванням, щоб уникнути неправильного захоплення грудей;
  • пустушка не повинна ставати універсальним заспокійливим для дітей, але в деяких ситуаціях шкоди від неї не буде;
  • пустушка повинна бути правильно підібрана за формою і розміром;
  • відучувати від пустушки треба починати з прорізуванням зубів;
  • якщо до 6 місяців ви обходилися без соски, то і пропонувати її вже не варто;
  • гігієна понад усе: якщо пустушка впала на підлогу, хоча б помийте її під краном (якщо ви знаєте, що такої можливості у вас не буде, візьміть з собою запасну).
Як вибрати пустушку?
  1. Форма. Їх існує три: вишенька, крапелька і ортопедична зі скошеним верхом. Яка саме форма найбільше підійде вашій дитині, запитайте у лікаря-педіатра або стоматолога.
  2. Матеріал. Пустушки бувають силіконові (білі) і латексні (жовті). І ті, й інші однаково хороші, але в деяких випадках латекс може викликати алергію.
  3. 3 розмір. Тут все простіше, ніж з формою, на упаковці зазвичай вказаний вік, для якого призначена пустушка. Сосками, призначеними для діток старше 12 місяців, краще не користуватися взагалі: часто вони виявляються занадто великі навіть для вже дорослої дитини і негативно впливають на формування прикусу.
  4. Кільце пустушки. Чи не виявиться воно занадто громіздким для мініатюрного личка крихти?
  5. Купувати пустушки варто тільки в аптеках або великих спеціалізованих магазинах з дитячими товарами. Тут ви будете впевнені, що це не підробка.
  6. Вибирайте пустушки з наявним біля основи клапаном для виходу повітря.
Кілька правил відлучення малюка від пустушки
  • Позбутися від пустушки краще в проміжку від 6 до 12 місяців, максимум до півтора років. Це той період, коли смоктальний рефлекс у малюка вже пішов на спад, і сильної необхідності в сосці він уже не відчуває. Деякі діти самі втрачають інтерес до неї.
  • Відучувати від соски варто тільки тоді, коли малюка нічого не турбує: ви вже розлучилися з коліками, перші зубки вилізли, а до наступних ще є час.
  • Якщо малюкові вже рік, спробуйте умовити його віддати соску пташці або їжакові для їх діток. Адже вони зовсім маленькі і їм вона потрібніше.
  • Можна вдатися до ще однієї хитрості: кожен день відрізати дрібненький шматочок від кінчика пустушки. Коли вона стане зовсім маленькою і смоктати буде незручно, малюк сам її викине;
  • Не можна намазувати пустушку несмачними продуктами (наприклад, гірчицею, як дехто робить): це травмує психіку малюка.
  • Якщо ви забрали пустушку, а дитина раз по раз влаштовує вам істерику, ні в якому разі не здавайтеся. Потерпіть пару днів: якщо ви зараз поступетеся, то дасте дитині зрозуміти, що звучними істериками можна домогтися від вас чого завгодно.

Кожна мама повинна вирішити сама, потрібна її дитині пустушка чи ні, адже тільки вона бачить малюка кожен день і зауважує, наскільки сильна потреба в ній. У будь-якому випадку, намагайтеся уникати крайнощів і пам’ятайте, що кожен маленький чоловічок – індивідуальність.




Автор:

Залишити відповідь