Егоїзм чи самодостатність?

 1 044

Егоїзм можна назвати невід’ємним елементом здорового повноцінного існування. Кожна людина в тій чи іншій мірі схильна турбуватися про власне благополуччя, при цьому абсолютно не важливо, скільки їй років насправді. Діти не більше зосереджені на своїх переживаннях, ніж дорослі. Егоїзм – це несвідоме занепокоєння з приводу свого життя, будь-яких важливих подій, які відбуваються з нами. Якщо цей стан не виходить за рамки, то особистість звичайно не вважається оточуючими людьми егоїстичною. Грань між природною самоповагою і справжнім егоїзмом вельми тонка. У деяких випадках можна і не зрозуміти, що має місце справжній егоїзм.

Егоїзм

Зміст

  1. Проблема егоїзму
  2. Прояви егоїзму
  3. Коли егоїзм стає проблемою?
  4. Як позбутися від егоїзму?

Чим егоїзм відрізняється від самодостатності? В тому і іншому варіанті має місце увага людини до власних почуттів та емоцій. Коли особистість завчасно дбає про своє здоров’я, переживає за результат важливої справи, її можна назвати відповідальною і дисциплінованою. Тут немає ніякого егоїзму, адже при цьому не порушуються права інших людей, не будуть зачіпатися глибокі конфлікти з оточуючими. У деяких ситуаціях здоровий егоїзм необхідний, так як він оберігає людину від небажаних наслідків, вчить прислухатися до власних відчуттів, аналізувати і розуміти свої почуття.

Егоїстична ж особистість хоче отримати увагу до своєї персони будь-яким способом. Їй недостатньо того, що вона може сама собі дати. Навіть якщо її оточити тією увагою, якої вона так наполегливо вимагає, замість задоволення у неї з’явиться несвідоме бажання маніпулювати оточуючими людьми і обставинами. У разі сильно розвиненого егоїзму людина відчуває безпорадність навіть там, де цілком може впоратися самостійно. Просто він настільки не впевнений у своїх можливостях, що починає шукати підтримки тоді, коли вона йому, здавалося б, не потрібна.

Проблема егоїзму

Серед людей, чий внутрішній світ спрямований переважно на власні переживання, зустрічаються і такі, що не можуть довгий час залишатися наодинці з собою. Самотність у них є синонімом неблагополуччя, гострого кризового стану і викликає панічні настрої. Той, хто егоїстичний, як правило, вкрай насторожено ставиться до життя, не довіряє іншим без об’єктивної причини. Ці люди начебто постійно шукають підтвердження того, що їх можна любити, перевіряють близьких «на міцність». Егоїзм може виражатися у підозріливості яка часто виникає, а також і те, що людина відверто грубить оточуючим, не замислюючись про наслідки.




Егоїзм

Проблема егоїзму багато в чому обумовлена тими обставинами, як відбувалося формування особистості в кожному конкретному випадку. Не можна людей засудити за те, що вони не здатні піклуватися про інших. Насправді, егоїзм в чистому вигляді зустрічається досить рідко. В основному відбувається розвиток певних якостей характеру в дитячому віці під впливом певних життєвих умов.

Прояви егоїзму

Егоїзм може виражатися в абсолютно різних ситуаціях і випадках. Іноді люди настільки вміло маскують власні прояви егоїзму, що у оточуючих починає складатися помилкова думка про них як про людей з альтруїстичними рисами характеру. Насправді ж ніхто з нас не в силах до кінця відкинути власну сутність настільки, щоб стати святим, і це абсолютно нормально. Якщо людина живе тільки для інших, найчастіше, це видимість, ілюзія, якою він прикриває власну нереалізованість і почуття провини.

Надмірна підозріливість

Виявляється в підвищеній увазі до себе, свого здоров’я, настрою, почуттів. Нерідко цей стан виникає тоді, коли людина довго залишається без взаємодії з іншими людьми. Брак спілкування змушує його шукати додаткові джерела соціальної взаємодії. Однак замість того, щоб намагатися бути якимось чином корисним іншим, ці люди забирають дорогоцінну енергію у самих себе і псують настрій оточуючим.

Будь-яка дрібниця здатна вивести таку людину зі стану внутрішньої рівноваги. Егоїзм в даному випадку проявляється в тому, що він додає собі переживань, простіше кажучи, нагнітає обстановку. Саме тому самопочуття починає насправді погіршуватися. Дуже недовірливі люди, як правило, виявляють у себе велику кількість «хвороб» і навіть намагаються їх лікувати. То їм здається, що рідні не піклуються про них, то приділяють занадто мало уваги. Егоїзм не має на увазі щирої участі в долі іншої людини, тому таких людей рідко дійсно хвилює доля оточуючих. Першочергово тільки те, «як я себе почуваю».

Бажання постійно говорити про себе

Особистість, зосереджена на власних переживаннях, любить привертати до себе увагу різними способами. Одним обов’язково потрібно, щоб їх щодня по багато вислуховували, другі хочуть співчуття і схвалення, треті прагнуть справити на когось враження. І все це робиться для того, щоб отримати порцію уваги. Іноді можна помітити як на вигляд непримітний і тихий чоловік наполегливо хоче бути почутим і навіть готовий піти на багато жертв для здійснення свого наміру. Чомусь навколо таких людей завжди складаються ситуації, що дозволяють їм відчути себе жертвами обставин.
Залежність від чужої думки

Егоїзм за своєю суттю має руйнівну дію. Він поступово позбавляє людину впевненості, здатності довіряти самому собі і покладатися на внутрішнє відчуття рівноваги. Таким людям вкрай важливо, що про них скажуть або подумають оточуючі. Для них дуже болісно виявитися незрозумілим, засудженим. Так як вони самі часто виявляються в ситуаціях залежності, то прагнуть і інших зробити залежними від себе. Не завжди це відбувається свідомо, так як егоїзм підступна риса характеру і може довгий час ховатися за численними масками. Залежність від чужої думки не дозволяє особистості проявляти в усій повноті свої можливості. Вона або себе недооцінює, або страждає зайве завищеною самооцінкою, але в жодному разі не здатна адекватно розглядати власні сили і можливості.

Життя заради інших

Деякі з нас помилково вважають, що чим більше часу приділяти своїм близьким, тим більшою вдячністю вони відплатять надалі. Але, на жаль, люди влаштовані таким чином, що швидко починають звикати до безкорисливого прояву допомоги і скоро починають сприймати її в порядку речей.

Що ховається під бажанням жити заради інших? Кожен з нас, напевно, помічав або мав перед очима приклад тієї поведінки, коли мати віддає всю себе дітям, жертвує собою в ім’я їх благополуччя. Діти виростають, у них з’являється потреба створити свої сім’ї, але мати наполегливо вимагає до себе уваги, дорікає в невдячності. Такі люди, як правило, навіть не усвідомлюють того, що роблять щось недобре, несправедливе по відношенню до своїх близьких. В даному випадку мати надходила небезкорисливо – вона ростили своїх дітей для себе, для того, щоб вони весь час були поруч з нею. Вона не дбала про те, щоб вони всебічно розвивалися і удосконалювалися. По – справжньому любляча людина в якийсь момент готова навіть відпустити від себе іншого, якщо це допоможе його благополуччю. Любов, якщо вона справжня, завжди тісно пов’язана зі свободою, обумовлена нею. Егоїзм же вбиває щирість у відносинах.

Коли егоїзм стає проблемою?

ЕгоїзмІноді прояви егоїзму стають настільки яскравими, що людина втрачає контроль над ситуацією. Важливо знати перші ознаки того, що егоїзм діє вам на шкоду і своєчасно вжити належних заходів щодо його зниження. Це зробити насправді не так просто, адже підступна особливість егоїзму в цілому полягає в тому, що особистість не помічає за собою її проявів. Будь-яка людина схильна вважати себе гідним всього самого кращого, якщо тільки він не страждає від заниженої самооцінки.

Постійні сварки в родині

Будинок – це те місце, де людина відновлює свої сили і відпочиває. Якщо в сім’ї часто відбуваються сварки і є чималі розбіжності, то особистість вже не має можливості повноцінно відновлюватися. Егоїстична людина хоче підпорядкування і тому здатна викликати на себе різного роду негативні емоції. Егоїзм в домашніх умовах виражається в прагненні все контролювати. Коли людина відчуває, що вона не в змозі впоратися зі своїми почуттями, то необхідно терміново змінюватися, інакше можна зруйнувати відносини з найдорожчими і близькими людьми.

Постійні сварки в родині сприяють появі стресу, який згубно впливає на здоров’я і негативно відбивається на психіці. Перш за все, необхідно зрозуміти, що близькі не є нашою власністю, і тому зовсім не зобов’язані виправдовувати очікування, які ми на них покладаємо. Крайнім виявом егоїзму є переконання, що рідні повинні жити один для одного і жертвувати заради цього своїми цілями і цінностями.

Неможливість знайти своє місце в світі

Егоїзм позбавляє людину уявлення, в чому полягає його істинне призначення. Ось і виходить, що особистість відчуває себе загубленою серед безлічі різних варіантів зробити своє життя кращим і, найчастіше, вибирає неправильний шлях, який згодом приносить чимало розчарувань і страждань. Під впливом егоїзму людина всюди бачить уявні перешкоди, і відчуває великий страх перед ними.

Нереалізованість у професії часто наводить на душу тугу і смуток, від них, до того ж, важко позбутися. Той, хто не знайшов себе в цікавій діяльності, найчастіше, змушений просто щодня гарувати за певну щомісячну суму, але незабаром і розмір оплати, якою б вона не була, перестає влаштовувати. Адже людина насправді не розвивається, не удосконалює себе, чи не виявляє свої мрії, не будує грандіозних планів.

Бажання плисти за течією, а не жити в повній мірі – ось девіз особистості, схильної до руйнівної дії егоїзму. Проходить багато часу, перш ніж дійсно усвідомлюються справжні мотиви вчинків, встановлюються корисні зв’язки з іншими людьми.

Постійно зростаюча незадоволеність

Життєва втома, тривога, занепокоєння – неодмінні супутники тих людей, що намагалися або існувати заради інших, або надмірно ратували за задоволення власних інтересів, але при цьому нічого значного не досягали. Егоїзм – підступна штука: вона спочатку змушує людину повірити в необхідність своєї присутності, а потім повністю підпорядковує своїй волі, роблячи його залежним від безлічі факторів. Настрої інших людей, зовнішні події – все впливає на світовідчуття людини. Але мало кому вдається розпізнати справжню причину своєї незадоволеності. Мало хто здатен заглянути в глибину самих себе, щоб зрозуміти хибність колишніх переконань і спробувати щось змінити.

Як позбутися від егоїзму?

Коли людина розуміє, що егоїзм заважає їй повноцінно жити, то пора вживати заходів щодо його усунення. Як позбутися від егоїзму? Зрозуміло, відразу усунути цю проблему не вдасться, оскільки для будь-якої перебудови, в тому числі психологічної та емоційної, потрібен час. Існують найзагальніші кроки, які потрібно зробити, щоб знизити руйнівну дію. Ті, хто ставлять собі питання, як позбутися від егоїзму, повинні розуміти, що бути егоїстичним і самодостатнім – абсолютно протилежні речі.

Усвідомлення наявності проблеми

ЕгоїзмДопомагає підготуватися до наступної трансформації свідомості. Поки людина не визнає факту наявної труднощі, він і не стане нічого міняти. Усвідомлення іноді дається важко, шляхом проходження через муки совісті, але це того варто. Процес рано чи пізно закінчиться, потрібно тільки почекати і уважно ставитися до своїх думок. Можна навіть на цей період завести собі зошит і записувати туди значущі зміни. Необхідно пробачити себе і прийняти факт наявності проблеми – вона вже існує. Немає ніякого сенсу звинувачувати себе або оточуючих в помилках минулого – його потрібно просто відпустити.

«У чому я не правий?»

Це питання необхідно ставити собі до вибудовування повної картини розуміння, що ж відбувається насправді. Потрібно не шукати винного, а дивитися вглиб ситуації. Тільки тоді події та люди постануть перед вами в абсолютно іншому світі, не такому драматичному, як здається на даний момент.

Починати аналіз краще з себе, так більше шансів побачити власні промахи і помилки. Усвідомивши їх, ви можете приступати до наступного кроку.

Бути корисним

Жінкам необхідно рекомендувати розпочинати одразу після того, як ви зрозуміли, в чому саме полягає помилка. Якщо почуття провини занадто велике, потрібно спочатку допомогти собі звільнитися від нього. Подумайте, чим би ви змогли бути корисними самому собі, своїм близьким, знайомим. Не потрібно відразу розчинятися в оточуючих, адже їх може налякати ваша наполегливість. Дійте плавно, у всьому потрібна поступовість. Згодом ви помітите, як ваш егоїзм почне танути, а замість нього на душі з’явиться приємне і тепле почуття. Задоволення, яке прийде в результаті, буде багато сильніше і глибше, ніж те, яке ви коли – то отримували, намагаючись відстоювати свої інтереси за всяку ціну.

Усвідомлення цінності свого існування

Допомагає налагодити відносини з самим собою. Коли раптом з’являється мета життя, нехай навіть не глобальна, але гідна уваги, людина починає інакше сприймати все, що з нею відбувається. Егоїзм раптом кудись йде, а замість нього виникає приємне відчуття розслаблення і радості.

Насправді кожна людина по – своєму унікальна. Потрібно тільки знайти власну неповторність, щоб з кожним днем прагнути її розвивати і вдосконалювати. Тоді не виникне необхідності в егоїстичній свідомості і бажанні панувати над людьми. Щаслива людина не потребує того, щоб контролювати оточуючих.

Таким чином, проблема егоїстичної свідомості полягає в тому, що людина не бачить і не знає, в чому полягає його справжня індивідуальність. Така особистість не здатна відрізняти власні потреби від чужих, вона постійно хоче отримати від оточуючих людей, але ніколи не залишається повністю задоволеною. Щоб стати більш відкритим, перемогти в собі бажання все контролювати, потрібно просто навчитися вчасно відпускати образи минулого, визнавати свої помилки і відмовитися від наміру підпорядковувати своїй волі інших.

Автор:
Знайшли помилку в тексті, будь-ласка, виділіть її мишкою і натисніть(Ctrl+Enter).

Залишити відповідь