Індивідуальність людини: мистецтво бути собою

 3 743

Кожній особистості притаманне характерне поєднання властивостей, рис і особливостей, які утворюють її індивідуальність. Термін індивідуальність людини походить від латинського individuumі в буквальному перекладі означає особина. Поняття індивідуальності в психології використовується для опису двох явищ: персональних відзнак психологічних властивостей конкретної особистості; вищого рівня ієрархічного устрою, єдності властивостей психіки людини (так звана інтегральна індивідуальність).

Будьте собою. Всі інші місця вже зайняті. Оскар Уайльд
Будьте собою. Всі інші місця вже зайняті. Оскар Уайльд
Як проявляється індивідуальність людини?

Індивідуальність – основна характеристика особистості, що відрізняє конкретного індивіда від інших людей, його унікальність і неповторність, що визначає своєрідність психічної сфери. Вона проявляється в комплексі психологічних особливостей, в числі яких:

  • своєрідність динамічних властивостей психіки – темперамент;
  • сукупності постійних особливостей особистості – характер;
  • специфічні звички;
  • переважаючі захоплення;
  • якість пізнавальної діяльності (сприйняття, мислення, пам’ять, уява);
  • структура здібностей;
  • манера спілкування;
  • бажаний стиль в діяльності.

 

Як проявляється індивідуальність людини
Як проявляється індивідуальність людини

В описі індивідуальності недостатньо тільки вказати неповторні особливості особистості, але необхідно характеризувати своєрідні взаємозв’язки між вищевказаними властивостями.

Не існує двох людей з повністю чдентичною конфігурацією індивідуально-психологічних властивостей: неповторність особистості виражається в її індивідуальності. На думку окремих груп психологічних напрямків, особистість і індивідуальність хоча і утворюють єдність, але не є тотожним поняттям.

Індивідуальність людини – одна зі сторін особистості індивіда, особливості якої залишаються «німими» до моменту поки вони не наберуть значущості в системі міжособистісних відносин.

Як формується індивідуальність людини?

Частково прояви типологічних рис людини простежуються у новонародженої немовляти. Однак індивідуальність у немовлят проявляється в межах відносно вузького діапазону:




Як формується індивідуальність людини
Як формується індивідуальність людини

способи сприйняття навколишньої дійсності і особливості реагування на внутрішні і зовнішні подразники. Зачатки індивідуальності мають біологічну основу: генетичну особливість будови центральної нервової системи та природній набір інстинктів людини.

Більшою мірою індивідуальні особливості – придбані властивості особистості, сформовані під впливом різних факторів, серед яких:

  • Середовище, в якому народився індивід і де проходило становлення особистості;
  • Події дитячого віку, пов’язані з ними асоціації та вироблена поведінка реагування на них;
  • Прийнятий стиль виховання в сім’ї, манера поводження батьків з дитиною.

Як говорив Ларошфуко: «Ми так звикли носити маски перед іншими, що врешті-решт стали носити маски навіть перед собою».

Дійсно, індивід має тільки фізичні особливості, індивідуальність властива тільки особистості. Типологічні риси характеру і індивідуальні відмінності піддаються різним трансформаціям у міру розвитку і зростання індивіда, досягають яскраво вираженої кульмінації до періоду зрілості особистості.

Що характеризує індивідуальність людини?

Важливий критерій в описі індивідуальності людини – якісний і кількісний аналіз його здібностей. Інтелектуальні здібності особлива характеристика психіки, яка визначає можливість людини для продуктивного засвоєння знань, умінь, навичок. Однак розумова обдарованість це не факт наявності знань, а передумова для їх легкого засвоєння в цікавлячій людину сферах вродженої та набутої схильності.

У деяких випадках термін має на увазі наявність у людини оригінальної риси, яка явно виділяє особистість від оточуючих, робить особу абсолютно несхожою на інших людей. До яскраво вираженої індивідуальності може бути віднесено пробуджений талант в інтелектуальній сфері, розумова обдарованість в свідомо обраному напрямку інтересів.

«Схованим», менш помітним для оточуючих, проте значущим для людини, проявом індивідуальності є розвинена вольова сфера з інтернальним (внутрішнім) фокусом контролю, що забезпечує людині самовладання, витримку, розсудливість, вірну мотивацію вольового акту.

Однак не всі соціальні особливості, навіть яскраво виражені привертають увагу оточуючих, коректно назвати проявом індивідуальності. Наприклад: соціальні звички особи, такі як особливий тембр і видатна гучність голосу, повадки брехуна, схильність до постійного лицемірства, неправильні відносити до проявів індивідуальності. Однак деякі психотерапевти називають індивідуальністю будь відмінні риси людини, які подобаються, є комфортними і значущими для особи. Такий підхід допускає особливості, які сприймаються суспільством як недоліки, відносити до проявів своєрідності особистості. На думку більшості фахівців галузі психології, соціології, педагогіки терміном «індивідуальність» позначають виключно позитивні особливості особистості, які сприймаються соціумом з повагою і захопленням.

Важливе філософське, питання: чи потрібна людині індивідуальність? Унікальність за своєю суттю – ні добре, ні погано. У суспільстві, що живе за шаблонами, своєрідна, відмінна від усіх особистість сприймається як біла ворона. Втім, в сучасному світі індивідуальність людини, а саме виділятися з сірої маси  – престижно, модно і, головне, затребувано.

Автор:

Залишити відповідь