Статеве виховання дітей: поради і рекомендації батькам

 2 679

Мама: «Донечко, давай поговоримо з тобою про секс …». Дочка: «Та не питання, мам, що б ти хотіла про нього дізнатися?» …

Щоб не потрапити в подібну ситуацію, статевим вихованням дітей слід займатися своєчасно. А навіть і не тому, точніше не тільки. Ми помилково вважаємо, що ця сфера – статеве виховання дітей – має на увазі переважно область інтимних стосунків між чоловіком і жінкою.

Статеве виховання дітей
Статеве виховання дітей

Але в її компетенцію входить куди більш широкий спектр питань і проблем, в яких беруть участь представники різних статей. І саме в розумінні цього криється успіх у правильному, адекватному і природному вихованні наших дітей. Тому якщо Ви хочете досягти успіху або максимально запобігти виникненню цілого ряду труднощів в житті своєї дитини, необхідно зрозуміти, в чому, власне, полягає сама суть статевого виховання дітей.

Що таке статеве виховання?

Небагатослівне визначення статевого виховання, пропоноване Вікіпедією, дає досить ємне розуміння особливостей і кінцевих цілей цього багатогранного процесу: «Статеве виховання – це система медико-педагогічних заходів з виховання у батьків, дітей, підлітків та молоді правильного ставлення до питань статі». Тобто воно охоплює все, що стосується поведінки дівчинки / жінки і хлопчика / чоловіка в конкретній ситуації. Якщо говорити примітивно, то ми вчимо дітей, як їм і нам личить поводитися в тій чи іншій ситуації в залежності від статевої приналежності, тобто пояснюємо відмінності в поведінці представників різних статей, коли вони потрапляють в певні життєві ситуації.

Мета статевого виховання – сформувати у дитини світле позитивне уявлення про відносини між статями, виховати правильне, адекватне сприйняття цих взаємозв’язків. А тому батьки повинні бути тактовними, терплячими, делікатними, ввічливими, вміти слухати і утримувати увагу дитини, проявляти повагу один до одного. Статеве виховання – процес тривалий, трудомісткий і досить складний, але при правильному підході до справи проводити його можна досить легко і невимушено.

Хто повинен займатися статевим вихованням дітей?

Будемо ми приймати усвідомлену участь в цьому процесі чи ні, а будь-яка дитина отримає своє статеве виховання. Питання тільки, з якого джерела і в якій якості. Більш того, навіть не навмисно, самі того не підозрюючи, ми займаємося статевим вихованням наших дітей практично щодня, демонструючи власним прикладом ту чи іншу модель поведінки в різних ситуаціях: сваримося з чоловіком / дружиною, звалюєм на себе всі обов’язки або навпаки, надмірно підносимо або критикуємо протилежну стать і т.д. Тому наша роль тут неминуча. Ось чому було б краще, якби ми займалися цим усвідомлено і навмисно.




Звичайно, в ідеалі процесом статевого виховання дитини має займатися держава, тобто система освіти. У багатьох розвинених країнах воно входить в обов’язкову програму навчальних закладів, причому вже з першого класу. І життя показує, що такий досвід зовсім виправданий: кількість абортів, ранніх небажаних вагітностей та інших трагічних подій в житті молодих людей в цих країнах помітно менша, ніж в інших.

У нас же основна роль тут належить все ж батькам, причому історично так склалося, що переважно жінці. Особливості нашого з вами статевого виховання такі, що будь-якими питаннями, в тому числі і просвітницькими практично на будь-яку з тем, з дітьми займається мама. Батьки в принципі рідко беруть участь в педагогічних процесах (що вже говорити про догляд і розвиток!), Хоча сучасні тенденції не можуть не радувати: ростити і виховувати дітей сьогодні стає модним серед чоловіків.

Отже, щоб статеве виховання дітей проходило гармонійно, в ньому неодмінно повинні брати участь обоє батьків. Яким чином? Показувати правильну модель поведінки своїм прикладом: поважати один одного, любити, берегти, допомагати, піклуватися і головне – не з’ясовувати стосунків при дітях або з’ясовувати їх правильно. Дивлячись на Вас з боку, дитина буде формувати певні стереотипи: тато сильний, він заробляє, доглядає за мамою і піклується про всіх, а мама красива, ніжна, скромна, добра, створює затишок і комфорт в будинку. І таку модель сім’ї дитя буде вважати нормальною, а в майбутньому втілить і в життя. Якщо ж реалії інші, то все це їх дитина також понесе у дорослий світ і з величезною часткою ймовірності повторить.

Тут слід обмовитись, що в неповних сім’ях до питання статевого виховання необхідно підходити дуже акуратно і зважено, щоб не прищепити дитині нелюбов чи поблажливість до одного відсутнього з батьків. Це в особливій мірі стосується виховання хлопчиків (оскільки, як правило, неповна сім’я має на увазі наявність тільки матері): вкрай важливо знайти наближеного до родини чоловіка, з яким дитина могла б спілкуватися і копіювати з нього модель чоловічої поведінки (це може бути рідний дідусь, дядько або просто друг сім’ї).

Навіщо потрібно статеве виховання дітей?

Від того, в якому світі дитина побачить свою роль в соціумі, виходячи з своєї статі, і наскільки правильно він зуміє оцінити сполучну чоловіка і жінку нитку, а головне – наслідки, до яких можуть призвести різні види цього взаємозв’язку, в дійсності залежить дуже і дуже багато.

Це впливає на успішність побудови взаємин з оточуючими нас людьми, на вміння знаходити компроміс в різних життєвих ситуаціях і отже, домагатися своїх цілей. І якщо вже говорити про конкретно сексуальне виховання, то своєчасно надана дитині необхідна інформація допоможе йому уникнути багатьох труднощів і проблем, а часом навіть справжніх трагедій в житті. Дитина повинна розуміти, що статеві зв’язки завжди тягнуть за собою певні наслідки і ризики: ризик небажаної ранньої вагітності, ризик зараження небезпечними хворобами, ризик згвалтування, ризик отримання душевних травм, ризик отримання поганого авторитету, в кінці кінців.

Багатьох батьків хвилює питання, чи не послужить для дитини інформація «про це» поштовхом до дії або втілення на практиці. Але досвід розвинених країн показує, що розуміння цих відмінностей в цих питаннях є застережливим фактором: діти знають, що може статися, тому намагаються уникати провідних до ризиків ситуацій і прагнуть бути більш обережними.

Коли починати статеве виховання дітей?

Зрозуміло, що за великим рахунком статеве виховання дитини відбувається постійно, адже він спостерігає за Вашими відносинами і вчинками. Ми говоримо донечці, що дівчинка завжди повинна бути акуратною і чистою, а хлопчику – що він сильний, сміливий і здатний захистити слабкого. Це, власне, і є те саме статеве виховання. Але коли ж варто заговорити з дітьми про «це»?

Швидше за все, Ви самі відчуєте потрібний момент, якщо не будете цього боятися і всіляко уникати. Наприклад, дівчинка почне соромитися тата і припинить з’являтися перед ним голенькою (так було особисто у мене) або хлопчик почне проявляти підвищений інтерес до тілесних статевих відмінностей, просячись разом з мамою у ванну. У таких випадках дуже зручно пояснити дитині, що між дівчатками і хлопчиками існує конкретна різниця, і в суспільстві прийнято її прикривати. Тут важливо не перегнути палицю, щоб статеві ознаки у дитини не стали асоціюватися з чимось гріховним або ганебним. Просто діти повинні розуміти, що ходити без трусиків некрасиво, але мати пісю як у дівчаток (або хлопчиків) – так само нормально, як мати по дві руки і ноги.

Не упускайте можливості заговорити про це навмисно, але не нав’язливо, тому що завжди може виявитися пізно. І, як правило, ми починаємо говорити з нашими дітьми на тему сексу все ж із запізненням – у середньому на півтора-два роки. Тобто якщо Вам здається, що настав час поговорити про те, звідки беруться діти або навіщо потрібен презерватив (якщо мова йде вже про підлітка), то майже напевно, дитина дещо про це вже знає. Тому починати сексуальну освіту необхідно до виникнення будь-яких інтимних бажань у чада.

Крім того, враховуйте, що сучасний світ рясніє надлишком інформації на тему згвалтувань, абортів, одностатевих шлюбів та ін. Уберегти дитину від такої великої обізнаності Ви не зумієте, але при нагоді можете запитати, що він про це знає, і запропонувати свою версію роз’яснень .

Не слід зволікати ще й тому, що в 5, 6, 7 років батьки є великим авторитетом для дитини, а вже в 12-13 авторитет подруг і дворових товаришів нерідко істотно переважує Ваш особистий, як би це прикро не було. Так що поки дитина готова слухати Вас з інтересом – говоріть. Але одночасно контролюєте свої висловлювання: що і як говорити – не менше значимо, ніж коли.

Статеве виховання дітей: поради і рекомендації батькам

На жаль чи на щастя, але скласти чіткий посібник по правильному статевому вихованню практично неможливо. Адже воно залежить від величезної кількості різноманітних факторів: країни проживання і сформованих в ній (або в конкретній сім’ї) традицій, віросповідання, особливостей характеру і темпів розвитку дитини, поглядів на життя його батьків і так далі. Але вирішальну роль у всьому процесі і кінцевому його результаті грають все ж взаємини між чоловіком і жінкою, спільно виховують дітей, і ступінь їх авторитету для дитини.

А тому з самого початку Вам слід домовитися між собою, як вести себе при дітях, коли виникає конфліктна ситуація. Навчіться проявляти один до одного світлі почуття при будь-яких розкладах – любов, повагу, терпіння, ласку і т.д. А ще краще – робіть це завжди щиро, по-справжньому, не граючи. Від цього всі тільки виграють.

Наступний момент – будьте щирі також зі своїми дітьми. Не брешіть, не лукавте і не вигадуйте нічого такого, коли розмова заходить про «це». Ведіть себе природно і невимушено і називайте речі своїми іменами. Не обманюйте дітей історіями про лелеку, тому що вони все одно дізнаються правду, і Ваше лукавство зіграє проти довірчих відносин між вами в майбутньому.

Ми часто робимо одну і ту ж помилку: у відповідь на делікатне питання стискаємося, змінюємося в особі, всім своїм виглядом і тоном голосу демонструючи дитині, що це особлива, нестандартна тема. У відповідь у дитини зароджується недовіра і прихованість. У майбутньому він, збентежений такою незручною «нервовою» реакцією з Вашого боку, вважатиме за краще не створювати Вам і собі зайвого дискомфорту і стане шукати відповідей з інших джерел. А вони, ці джерела, слів підбирати вже не стануть, а найчастіше подають інформацію досить викривлено або надмірно відверто. Так що навчіться реагувати на «ці» питання спокійно і відповідати на них так само розмірено і раціонально, як на будь-які інші. Питання статевої освіти не повинні виділятися із загальної картини виховання дитини. Загострення на них уваги викличе настороженість і викривлене сприйняття дитиною дійсності. Тому малюків не можна соромити і лаяти за те, що вони вивчають свої статеві (як і будь-які інші органи) на ранньому етапі свого розвитку.

Контролюйте ступінь деталізації, дозуйте подаючу дитині інформацію, враховуючи його вік і вже наявні у нього знання з «теми». Починаючи пояснювати пікантні нюанси, батьки часто не можуть вчасно зупинитися, видаючи малюкові інформацію, до якої він може бути ще не готовий. Якщо дитина не докопується до глибини питання, то поверхневої, але чесної відповіді для початку буде цілком достатньо. При цьому враховуйте, що малюки мають на увазі під Вашими поясненнями абсолютно не те, що Ви: вони розуміють дорослі теми по-своєму.

Психологи рекомендують звернутися до відомого в їх сфері діяльності прийому – фантазії про народження. Придумайте світлу життєстверджуючу історію про те, як, коли і за яких умов з’явилася дитинка, щоб це було близьким до правди і звучало оптимістично. Розкажіть, яким чудовим був той день, як раділи всі люди навколо, і навіть птахи з квітами (або небо зі сніжинками), як вас всі чекали з лікарні і так далі. І головне – що він теж був щасливий! Це допоможе дитині легше і якісніше прожити життя і більш впевнено дивитися в майбутнє. Як правило, в 3-4 роки дитина очікує почути від Вас емоційне пояснення того, як він з’явився на світ, тобто пересвідчитися в тому, що він тут важливий і бажаний. І тільки потім, через кілька років, він задумається про «технічну» сторону питання, та й то спочатку йому буде досить знати, що він ріс у мами в животику, звідки його і вийняли. А тому заглиблюйтеся в тему його появи на світло поступово, у міру його дорослішання, відповідаючи лише на його конкретні питання, але завжди роблячи знижку на вік.

Не жартуйте над дітьми, коли у них заводяться друзі протилежної статі. Навпаки: висловлюйте до них доброзичливість і відкритість, цікавтеся їхніми спільними справами, пропонуйте свою допомогу.

І наостанок: не робіть різких змін у вихованні, зокрема статевому. Якщо ніколи раніше Ви не заговорювали зі своєю дитиною на цю тему, то не потрібно зараз звалювати на нього потік інформації. Шукайте слушної нагоди всього лише невимушено перекинутися про це парою-трійкою слів, а потім приготуйтеся до відповідей на виниклі питання.

Якщо ж подолати себе, свою сором’язливість, закомплексованість і наслідки неправильного виховання Вас Вашими батьками не представляється можливим, то зверніться до допомоги сучасної літератури. Книжкові магазини не страждають дефіцитом енциклопедій і різних допомог для дітей на тему сексу, пологів і статевих відносин. Головне, вибрати відповідну віку Вашого дитя книгу і ненав’язливо «підсунути» її йому. Цей метод дуже зручний і універсальний – його застосовують в багатьох країнах. І якщо у дитини є подібні книги на інші теми (космосу, флори і фауни, стародавнього світу), то думки про «особливості» теми статевої у нього і не виникне навіть.

У певних життєвих ситуаціях до процесу статевого виховання і освіти слід підключати дитячих психологів – якщо батькам важко самим взяти вудила в руки або якщо трапився форс-мажор. Фахівці рекомендують звернути увагу на наполегливість і вимогливість 3-4-річної дитини розповісти про інтимні стосунки в подробицях: з великою часткою ймовірності такий малюк став мимовільним свідком забороненої для нього сцени або з якогось джерела отримав інформацію, не призначену для свого віку.

Як би ви не розгубилися, якщо дитина загнала Вас в глухий кут якимось питанням, ніколи не залишайте його без відповіді. В крайньому випадку, придумайте що-небудь, щоб виграти кілька хвилин для придуманого самого, на Ваш погляд, відповідного для даного моменту пояснення ( «Ой, хвилиночку, я начебто не вимкнула праску!» – Або щось в цьому роді).

Але в цілому все зводиться до того, як сприймаєте «статеву» тему Ви самі. Будьте впевнені, спокійні і розважливі – як і в питаннях, що стосуються будь-яких інших тем. І тоді все буде відбуватися природно, гладко і без зайвої напруги.

Бажаємо Вам удачі!

Автор:

Залишити відповідь