Коклюш у дітей: симптоми, лікування, профілактика

 2 718

З величезної кількості дитячих захворювань коклюш у дітей помітно виділяється. Від нього сильно страждають діти, його побоюються батьки, відверто не люблять лікарі, і взагалі з ним клопоту повна голова і тим і іншим. Особливість коклюшу полягає і в механізмі розвитку хвороби і в її діагностуванні, в характері перебігу, в способі лікування, та й взагалі в усьому практично.

Коклюш у дітей
Коклюш у дітей

Як діагностика, так і догляд за хворим на коклюш дитиною вимагають певних знань і зусиль з боку педіатрів і батьків, а останніх такий діагноз не на жарт лякає. Але обізнаність про недугу здатна істотно зменшити відчуття страху і безвиході, яке переживають багато з нас. Тому пропонуємо познайомитися з хворобою коклюш у дітей ближче – теоретично, природно.

Як розпізнати коклюш у дітей: симптоми

Коклюш – захворювання бактеріального походження. Його розвиток починається при попаданні в організм людини хвороботворної бактерії – коклюшної палички (або бактерії Борде-Жангу, названої на честь її відкривачів), яка поширюється повітряно-крапельним шляхом, причому інфікування при спілкуванні з хворим на коклюш настає більш ніж у 90% випадків. Ця бактерія поселяється на Ворсинчастому епітелії, що вистилає слизову оболонку дихальних шляхів, внаслідок чого хворий починає кашляти. Однак медики вважають, що справжня природа коклюшу – неврологічна. Коклюшна паличка призводить до подразнення кашльового центру головного мозку, чим пояснюється її головна і найбільш характерна ознака – кашель. Коклюш у дітей починається як звичайнісінька гостра респіраторно-вірусна інфекція, причому починається мляво: з’являється помірний нежить і помірна температура, яка при коклюшу ніколи не піднімається вище 38˚С, а нерідко і зовсім не підвищується (якщо температура починає зростати через кілька тижнів після початку кашлю, то слід запідозрити запалення легенів як ускладнення коклюшу). Може боліти горло, виникає сухий дратівливий кашель. Ніяких особливих ознак недуги в перші дні хвороби немає, а тому діагностувати її на початковому етапі практично неможливо. І що найгірше, що саме на ранній стадії захворювання (протягом перших 10-12 днів) людина залишається максимально заразною для оточуючих. Інкубаційний період хвороби найчастіше становить в середньому тиждень, хоча може бути і до трьох тижнів.

Поступово всі ознаки ГРВІ зникають, за винятком кашлю: він не тільки зберігається, але і протягом приблизно двох тижнів помітно посилюється. Справа доходить до важких тривалих нападів, які мають типовий характер. Явно вказує на коклюшний:

  • кашель виникає епізодично у вигляді сильних спазматичних нападів;
  • мокрота при кашлі не відходить або відходить дуже важко;
  • у дитини під час нападу кашлю червоніє / синіє обличчя, витріщає очі, утруднюється дихання (вона не здатна вдихнути в проміжку між кашльовими «поштовхами»);
  • напади закінчуються задишкою: дитина не може вдихнути повітря;
  • після вдиху в кінці нападу чути характерний свистячий звук ( «півнячий крик»);
  • напади кашлю нерідко закінчуються блювотою великою кількістю слизу;
  • між нападами кашлю дитина відчуває себе добре, як ніби зовсім здорова;
  • ніяких інших ознак хвороби немає.

Напади кашлю повторюються часто і навіть нарощують частоту і інтенсивність. Але вже через тиждень або два ця тенденція порушується: протягом наступних довгих тижнів кашель дуже повільно почне заспокоюватися.




Описана симптоматична картина зазвичай розвивається серед дитячої вікової групи, причому, чим молодша дитина, тим ознаки коклюшу яскравіші, характерні а отже, небезпечні. У дорослих коклюшний кашель нічим особливим, крім затяжного характеру, не відрізняється: просте покашлювання, та й все на цьому. А останнім часом коклюш все частіше навіть у дітей протікає нетипово, тобто в легкій формі.

Найбільш небезпечний, і навіть смертельно небезпечний коклюш у дітей у віці до двох років і найбільше – для новонароджених перших трьох-шести місяців життя (вродженого імунітету до коклюшу немає!). Таких пацієнтів лікують виключно в стаціонарі: часто внаслідок нападів відбуваються зупинки дихання, розвиваються ускладнення у вигляді порушень нервової системи. Старших діток до лікарні зазвичай не кладуть (якщо немає зупинок дихання і ускладнень), тому що методи лікування не передбачають спеціальної медичної допомоги: на жаль, за допомогою ліків усунути коклюшний кашель практично неможливо.

Коклюш у дітей: лікування

Найбільшою проблемою в лікуванні хвороби коклюш у дітей, як ми вже говорили, є діагностика. І не тільки тому, що хвороба починається приховано в дні, коли недугу можна ще зупинити на півдорозі, його не лікують просто через незнання, думаючи, що це звичайна застуда. Складність полягає ще й в тому, що лікарі часто не можуть розпізнати хворобу навіть на пізніх стадіях, а часто навмисно не хочуть цього робити.

Щоб поставити правильний діагноз, досвідченому педіатру досить почути кашель дитини або знати, як давно дитина почала покахикувати (лабораторна діагностика не завжди здатна визначити наявність бактерії в організмі хворого). Однак часто саме на прийомі у лікаря нападів коклюшного кашлю, який так мучить дитя і його батьків вдома, не спостерігається. Тим часом, навіть запідозривши і впевнившись в тому, що у його маленького пацієнта коклюш в самому натуральному вигляді, лікар з великою часткою ймовірності не поставить такого діагнозу і у нього на це є причини.

Коклюш апріорі вважається ознакою неблагополуччя. Якщо в країні (місті, районі, на медичній ділянці) фіксується спалах кашлюку (а поширюється він дуже швидко), то нічого хорошого це не обіцяє. У загальнодержавних масштабах страждає авторитет країни, на більш низьких рівнях – починаються бюрократичні проблеми. При констатації хоча б одного випадку коклюшу необхідно звертатися в санстанцію, яка направляє на ділянку комісію для дослідження ситуації. Дитячий заклад, який відвідує хвора дитина, піддається повній перевірці, всіх дітей направляють на аналізи і так далі. Педіатр ж отримує наганяй за факт розвитку коклюшу у нього на ділянці і піддається ретельній перевірці: чи всі «його» діти щеплені і т.п.

Загалом, в двох словах сенс зрозумілий, а для батьків це означає одне: лікарі не зацікавлені оголошувати такий «проблемний» діагноз вголос. І часто відбувається так, що дитина просто «викашлює» своє – і коклюш проходить.

Слід сказати, викашлює довго і болісно. Як ми говорили, чим молодше дитя, тим важче протікає захворювання і тим більшу загрозу для його життя воно представляє. А в цілому коклюшний кашель триває 2-3 місяці, через що медики між собою називають його «стоденним кашлем». І що б хто б не робив, якщо на початковій стадії не вбити паличку кашлюку, то раніше покладеного терміну кашель все одно не зникне, хоча і після знищення бактерії кашель триває ще довго. Втім, полегшити стан дитини при цьому можливо і дуже бажано. Отже, власне про лікування.

Незважаючи на підступну і противну природу коклюшу є у нього один великий плюс: паличка не виробляє імунітет до антибіотиків, а тому вбити її здатний навіть найпростіший і дешевий з них (але не будь-який і не кожен). У світі препаратом номер один в лікуванні коклюшу визнаний Еритроміцин, але також успішно можуть застосовуватися і інші.

Лікувати коклюш у дітей шляхом антибактеріальної терапії має сенс тільки в одному випадку: якщо лікування було розпочато в перші два тижні від початку захворювання. Пізніше паличка гине сама собою, але кашель, на жаль, залишається ще надовго.

Можна виділити два основних напрямки, в яких повинні діяти батьки, дитина яких захворіла на коклюш:

  • Забезпечити відволікаючий фактор: хвору дитину слід розважати, догоджати, постійно пропонувати йому щось нове і цікаве (подарунок, спільна весела гра, захоплююча поїздка або похід і т.д.), тобто весь час перемикати його увагу на щось цікаве , значуще для нього. Адже корінь недуги лежить все ж в надрах нервової системи, а практика показує, що коли дитина весь час чимось захоплена, напади трапляються рідко. Разом з тим необхідно розуміти і пам’ятати, що напади кашлю здатні провокуватися сміхом і іншими яскравими емоціями, якими (навіть незначними) фізичними навантаженнями, пилом, всілякими розпилювачами (дезодорантами, освіжувачами повітря, поліролями і ін.), Тривалим жуванням і пережовування. А тому всі провокуючі фактори необхідно виключити з життя дитини, а в раціон включити щадні страви, які не потребують тривалого пережовування. Годувати дитину краще маленькими порціями. Майте на увазі, що якщо вирвав, то навряд чи найближчим часом повториться такий же важкий напад, а тому можна і погодувати.
  • Створити сприятливі для даного захворювання кліматичні умови перебування дитини, а саме: досить холодне повітря навколишнього середовища (наскільки це можливо) – в ідеалі градусів 16, і досить високу вологість повітря – відсотків 50-60, як мінімум. Ще більш переважно – влаштувати холодний вологий протяг в приміщенні. Благотворно впливає на перебіг хвороби та істотно полегшує стан хворого на коклюш дитини перебування рано вранці біля якоїсь природної водойми, коли повітря максимально вологе і холодне. Це особливо актуально в жарку пору року, коли протягом дня повітря на вулиці сухе і гаряче. А в цілому необхідно гуляти з дитиною так багато, як це тільки можливо. Якщо реально – постійно! Але тільки уникати при цьому спілкування з іншими.

Ніяких розтирань, теплих ковдр, вигрівання, інакше стан буде погіршуватися, а кількість і тяжкість нападів – наростати, більш того: зросте ризик розвитку ускладнень у вигляді пневмоній та інших захворювань і розладів.

Ще досвідчені педіатри радять: полегшити і навіть зупинити починаючий напад кашлю можна, якщо дитина різко схопиться і сяде. З боку батьків в такій ситуації (коли у дитини починається напад задушливого кашлю) потрібно зберігати спокій (НЕ ахати, не охати, не скрикувати і не панікувати, бо ні в якому разі не можна, щоб дитина злякалася), а також забезпечити доступ свіжого повітря (відкрити вікно, розстебнути сорочку).

Про це батьки зазвичай думають в останню чергу (або не думають взагалі), але все ж не можна забувати попередити всіх, хто в останні дні перебував у тісному контакті з хворою дитиною.

На завершення розмови про лікування слід зазначити, що при коклюші ні в якому разі не можна давати хворій дитині ніяких ліків від кашлю без консультації з лікарем: вони можуть сприяти погіршенню стану і почастішання нападів.

Коклюш у дітей: профілактика, щеплення від коклюшу

Це саме той рідкісний випадок, коли застосування антибактеріальних препаратів з профілактичною метою не тільки допустимо, але ще і доцільно. Якщо дитина (або навіть дорослий) контактував з хворим на коклюш (або навіть лише при підозрі на таку ймовірність), лікарі рекомендують пройти терапію Еритроміцином для профілактики зараження.

Гарантовано убезпечити дитину від захворювання на коклюш практично неможливо. Проте, лікарі закликають батьків проводити відповідну вакцинацію і у них є на те свої аргументи.

Почнемо з того, що щеплення від коклюшу не захищає дитину від впливу коклюшної палички, але істотно підвищує його імунітет до даного захворювання, тобто шанси не захворіти все ж є, хоч і будемо чесні, невеликі. Але зате при зараженні хвороботворною бактерією щеплена дитина переносить недугу значно легше і одужує швидше, запевняють медики.

На жаль, коклюшний вакцинний імунітет нестабільний, він зберігається лише протягом кількох років і помітно слабшає вже до 5-6 років з моменту останнього введення вакцини. Через 12 років після вакцинації імунітету до коклюшу у щепленої людини вже зовсім немає, але це поступово стає і не потрібним: дорослі хворіють набагато легше, ніж діти.

У зв’язку з цим дуже часто спостерігається явище, коли через деякий час після того, як на коклюш захворіла дитина, починають кашляти старші брати і сестри, а потім і батьки, але ніхто при цьому і не підозрює про те, що все це наслідки поширення коклюшної палички в родині. Кашель затягується надовго, але через кілька тижнів або місяців все одно проходить. Втім, може бути і навпаки: маленькі діти заражаються від старших членів сім’ї які «просто довго кашляли».

Проте, прищеплювати дітей від коклюшу все ж варто і навіть вкрай необхідно, запевняють педіатри. Адже саме для самих маленьких інфекція представляє смертельну небезпеку. Якщо вірити медичній статистиці, то смертність внаслідок захворювання на коклюш серед дітей зменшилася в десятки разів з тих пір, як почалася вакцинація від цієї інфекції.

Однак противники щеплень не вірять такій статистиці і надають свої аргументи проти вакцинації, в тому числі і від коклюшу. Але це вже інша тема …

Автор:
Знайшли помилку в тексті, будь-ласка, виділіть її мишкою і натисніть(Ctrl+Enter).

Залишити відповідь