Гіперактивні діти: признаки, поради і рекомендаціїї

 1 876

Можна годинами з розчуленням спостерігати, як пустує весела і смішна дітвора на подвір’ї. Але є серед них особливо гіперактивні діти бешкетники, за витівками яких вкрай цікаво спостерігати з боку. Насправді поведінка таких дітей іноді викликає роздратування і дуже вимотує рідних і близьких людей, які втрачають самовладання. Таким сім’ям необхідно запастися терпінням і не дивлячись ні на що, любити і піклуватися про свого невгомоного балувника, щоб він перетворився на повноцінну особистість.

Гіперактивні діти: признаки, поради і рекомендаціїї
Гіперактивні діти: признаки, поради і рекомендаціїї

Гіперактивні діти: ознаки і характеристика

Дуже часто визначити, є дитина гіперактивною або активною, дуже складно. А тому на абсолютно здорового малюка з високою фізичною активністю можуть повісити ярлик агресивного, неврівноваженого і збудженого вередуна. Які ж симптоми допоможуть розділити ці поняття і як визначити гіперактивність у дитини?

Гіперактивні діти: ознаки і характеристика
Гіперактивні діти: ознаки і характеристика

Гіперактивні діти відрізняються своєю впертістю, вони нездатні контролювати свою поведінку, неуважні і занадто імпульсивні. Батьки ледве можуть прочитати такому непосиді казку перед сном, тому що йому не вистачає посидючості дослухати її до кінця. Покупки продуктів в магазині перетворюються на справжні тортури через непослух і постійні біганини між прилавками за малюком. Мало того, нездатність непосиди спокійно ходити, а тільки бігати, сприяє частим падінням, після яких з’являються травми, синці та ссадини.




Характеристиками гіперактивності (або іншими словами, синдрому дефіциту уваги) у дитини є: метушливість, неспокій, забудькуватість, імпульсивність, порушення сну.

Гіперактивна дитина – це добре чи погано?

Зайва активність – це, скоріше, погано, ніж добре, в першу чергу для самої дитини. Особливо гостро гіперактивність проявляється в шкільному віці. Цей період найбільш складний для дитини, так як його неорганізованість і надмірна рухливість не дають можливості нормально засвоїти шкільну програму.

З’являються складності і в спілкуванні з ровесниками через відкидання загальноприйнятих правил поведінки і прагнення до лідерства, на шляху до якого малюк може неусвідомлено образити дружелюбно настроєних однокласників. Синдром дефіциту уваги зустрічається у хлопчиків в 5 разів частіше, ніж у дівчаток.

Гіперактивна дитина не слухається, не хоче вчитися: що робити

Вдома і в громадських місцях поведінка гіперактивного малюка однаково некерована. У таких дітей завжди є власна думка і переконати їх у зворотному дуже складно. Як же знайти з ним спільну мову?

Втихомирювати впертого марно. При спілкуванні з неслухняними дітьми пропозиції треба будувати таким чином, щоб не було заперечення. У їх вихованні не варто допускати жорстокості і вседозволеності. Для поліпшення якості і швидкості сприйняття, обробки інформації рекомендується застосовувати картки-підказки для маленьких непосид. Наприклад, «склади одяг в шафу», «прибери в дитячій кімнаті», «помий посуд» або інші.

Батькам треба прислухатися до свого малюка і постаратися з’ясувати, в чому причина неслухняності, спробувати розібратися з ситуацією і спокійно пояснити, в чому полягає помилка. Не слід ламати лідерські якості – соромити, лаяти, звинувачувати. Досвідчений педагог в садку або школі обов’язково допоможе направити енергію учня в потрібне русло; знайде, чим його зайняти; викличе інтерес до процесу навчання, при цьому проявить повагу до його думки і не порушить його цінності.

Гіперактивні діти: як заспокоїти

Перезбудженого малюка заспокоїти досить важко. Крайньої точки емоційного сплеску допускати ні в якому разі не можна, блокувати початок передбачуваної істерики необхідно найдієвішим і ефективним способом.

Батьки повинні ретельно вивчити поведінку свого малюка і знайти індивідуальний підхід. Є безліч варіантів, як відволікти дитину і серед них треба вибрати найдієвіший спосіб. Іноді досить його обійняти і погладити – такі діти позитивно сприймають фізичний контакт. Можна змінити обстановку, тихо включити легку музику.

Найдієвіші в таких випадках – ігрові форми, наприклад, гра «замри-відімри». Для деяких підходить гра в «лялечку» – карапуза треба сповити в простирадло чи ковдру, трохи поколихать і заспівати на вушко колискову пісеньку. Або, наприклад, гра, в якій непосида буде зображувати тваринку, тихо пересуватися по лісі (тигра, який переховується від мисливця). Мама і тато теж можуть брати участь в забаві, зображуючи мисливців.

Перед сном допоможе масаж, а також ванна з екстрактом хмелю і хвойних дерев.

Гіперактивні діти: як лікувати 

Якщо гіперактивність переросла в хворобу, то без допомоги лікаря батькам не розібратися. Як правило, мова йде про дітей шкільного віку, які мають проблеми з навчанням.

Для призначення медикаментозного лікування потрібно звертатися до фахівців, в тому числі і до дитячого психіатра. На сьогоднішній день немає єдиного підходу до лікування цього захворювання і тільки деякі препарати можуть бути ефективними. Просто не всім дітям вони підходять. Призначення лікарем заспокійливих засобів на основі трав або гомеопатичних препаратів не завжди виправдовує очікування батьків. Такі засоби можуть привести до зворотного ефекту і тоді дитина стає більш збудженим, ніж зазвичай.

Для гіперактивних дітей важливе дотримання режиму харчування, відпочинку, сну. Режим повинен бути у всьому.

Лікування розладів за допомогою лікарських препаратів або народних засобів може призначити тільки досвідчений лікар! Медикаментозні препарати, які мають заспокійливий спектр дії, призначаються дітям старше 1 року. Хороший результат дає вживання відварів з меліси і ромашки.

При дотриманні всіх рекомендацій, даних фахівцем, в більшості випадків лікування припиняється в підлітковому віці.

Поради та рекомендації батькам: Думка експертів

Психологи рекомендують враховувати в спілкуванні з активними дітьми особливості характеру і темпераменту. В першу чергу необхідно встановити контакт з ними. Батькам слід навчитися розділяти виконання складних завдань на етапи і давати однозначні команди.

  • Психологи радять дотримуватися так званих «педагогічних правил» в спілкуванні з активними дітьми:
  • Встановіть контакт (доторкніться до дитини, поверніть його до себе, приберіть дратівливі чинники).
  • Закон сталості правил (правила поведінки повинні бути зрозумілими, конкретними і здійсненними).
  • Режим у всьому (прокидатися, їсти, гуляти в один і той же час).
  • Правило заохочення (постійно хвалити своє чадо за хороші вчинки).
  • Вітер в вітрила (батьки повинні помітити, що у дитини виходить найкраще і розвивати його талант).
  • Енергію в потрібне русло (правильно витрачати надлишок енергії).
  • Мистецтво збиратися в похід (дуже важливо ретельно планувати і обговорювати з дитиною походи в магазин, поїздку на море, щоб уникнути непередбачуваних ситуацій).
  • Батьки теж люди (батьки повинні відпочивати від гіперактивності своїх дітей).

Оточити дитину турботою, любов’ю, ласкою – завдання мами і тата, оскільки спадкоємець бере з них приклад, відчуває і відображає їх власний стан.

Автор:
Знайшли помилку в тексті, будь-ласка, виділіть її мишкою і натисніть(Ctrl+Enter).

Залишити відповідь