Психомоторний розвиток дитини

 3 451

Так педагоги називають сукупність психічних реакцій, рухів і умінь малюка. Психомоторний розвиток дитини включає мовні, адаптаційні вміння дитини, його моторно-ручну активність. Отже, детально дізнаємося про цю складову дорослішання дітей.

Психомоторний розвиток дитини
Психомоторний розвиток дитини

Психомоторний розвиток дитини до 1 року по місяцях календар

До 12 місяців найбільш яскраво проявляється динаміка розвитку моторної та психічної активності крихти.

В 1 місяць він може короткочасно фіксувати погляд на яскравих, великих, блискучих предметах. Дитя починає реагувати на звуки, здригається при шумах. Головку тримає тільки в лежачому положенні.

У два місяці малюк вже здатний повертати голову в бік джерела шуму. Він недовго стежить за предметами. Малюк вже тримає голівку у вертикальному положенні, реагує на мова близьких родичів. З’являється перша посмішка як знак задоволеності, реакції на маму.

Третій місяць – це період перших «агу», реакції на мову близьких родичів посмішкою. У цьому віці дитя тягнеться до іграшок, може триваліше фокусувати погляд на цікавий предмет. Малюк вже впевнено тримає голівку, в горизонтальному положенні спирається на коліна. У три місяці зникають так звані рефлекси новонародженого.




У чотири місяці малюк робить перші спроби перевертатися зі спинки на бік, він сміється і тягнеться за іграшками, цікавими предметами. Крихта впізнає близьких людей, реагує на їх появу так званим комплексом пожвавлення. Малюк добре тримає голову в позі на животі.

У п’ять місяців дитина більш чітко розпізнає незнайомих і близьких йому людей. Можлива реакція страху на чужих – плач. Звуки, які маля вимовляє, шикуються в певний ланцюжок. Він довго розглядає іграшки, бере їх у руки. За підтримки мами може стояти на ніжках.

Період півроку – це активне перевертання малюка зі спини на живіт, ігри з іграшкою, її перекладання з руки в руку. Дитя сидить самостійно, проситься на руки. Зупинити плач дитини може поява мами, а викликати його – присутність чужих людей.

В 7 місяців малюк стоїть на повну ногу, за підтримки дорослого «пританцьовує», сам тримає спину, активно рухає кінцівками, тягнеться до предметів в позі сидячи і перевертаючись. У цьому віці він починає вимагати уваги, а якщо її не вистачає, то плаче.

У 8 місяців малюк може самостійно лягти і сісти, утримувати по предмету в обох руках. Він чітко вимовляє буквосполучення: «ма», «па», «ба». Лепет стає більш активним. Малюк реагує на мова батьків посмішкою, кивком голови, сміхом.

У 9 місяців діти вже стоять, якщо їх тримати за руку. Самостійно бавляться іграшками, кидають їх, стежать за падінням. Малюки цього віку можуть виконувати прості прохання дорослих: віддати іграшку, взяти, повторювати склади. Вимова стає подвоєною, голосні звуки протягаються.

У 10 місяців малюк копіює дії дорослих: розмова по телефону, утримування ложки, починає самостійно ходити з опорою, говорить перші прості слова.

У 11 місяців у дітей проявляється «щипкове» захоплення, тобто взяття предметів двома пальчиками. Дитина сама стоїть, ходить більш впевнено, самостійно роблячи кроки, махає руками в знак прощання, вітання.

У 12 місяців малюк вимовляє 5-6 слів; знає, що можна, а що ні; виконує прості прохання дорослих – цілує, обнімає, дає іграшку. З іграшками грає довше. Дитя вже здатне впізнавати місця, в яких бувало і людей, яких бачило.

Показники психомоторного розвитку дітей першого року життя

Помісячний календар психомоторного розвитку складають експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я, орієнтуючись на середній розвиток малюків. Показниками розвитку є:

  • Комунікабельність. Це емоційна вікова реакція малюка. До року вона проявляється поєднанням впізнавання і посмішки.
  • Голосові реакції. Гуління в три місяці змінюється чіткою вимовою простих слів до 12 місяців.
  • Рефлекси. До року з безумовних залишається тільки смоктальний.
  • М’язовий тонус. Повний обсяг довільних рухів в ранньому віці змінюється до року мимовільними, розвитком м’язів нижніх і верхніх кінцівок, самоконтролем і управлінням рухами тіла. Дитина ходить, повзає, тримає ложку, робить повороти.

Психомоторний розвиток недоношених дітей

Такі малюки входять в групу ризику по виникненню психічного і моторного розвитку. До півроку воно протікає повільніше, а далі (на 8-9 місяці) можливо вирівнювання показників психомоторного розвитку. До 13-18 місяців у недоношених діток відбувається повне надолуження моторного відставання. Але може спостерігатися незграбність, не надто чіткі і синхронні рухи руками. До 18 місяців у цій категорії малюків відбувається вирівнювання в розумінні мови, але активний словниковий запас може бути бідним до 3 років. Такі діти користуються словами, зрозумілими тільки їм, супроводжуючи вимову мімікою, жестами.

У три роки при належній увазі батьків недоношені діти надолужують відставання в словниковому запасі, розвитку зв’язного мовлення, вимові складних звуків. Тому дуже важливо татові і мамі докласти максимум зусиль для вирівнювання показників психічного розвитку таких малюків. Якщо ж в 3 роки ще відчувається дисбаланс, то необхідно вдатися до допомоги корекційних педагогів.

Психомоторний розвиток дітей різних вікових груп

У різному віці психічне і моторне дорослішання хлопчиків і дівчаток має свої особливості. Володіти інформацією про них повинні не тільки педагоги, але також батьки і опікуни.

Психомоторний розвиток дитини дошкільного віку

Це період від трьох до семи років. На кінець дошкільного віку хлопчики і дівчатка опановують масою рухових умінь: перестроювання під час руху, його виконання в різному темпі, катання на ковзанах, лижах, самокаті, велосипеді. Діти вже вміють плавати, грати в теніс, бадмінтон. Добре розвинена у них дрібна моторика пальців, що готує руку до оволодіння письмом. Дошкільнята вміють одягати в голку нитку, пришивати ґудзики, користуватися молотком.

Якщо говорити про сенсорний розвиток, то в 7 років хлопчики і дівчатка повинні називати прості і складні геометричні форми, вказувати на відмінності між ними, знати основні кольори і відтінки. До початку навчання в школі діти повинні рахувати до 10, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Мова дітей граматично оформлена, пропозиції складні, розгорнуті. Семирічна дитина віддає перевагу груповим іграм, створює нові, аналізує свою роль у них. Він вміє виконувати прості завдання за дорученням дорослих: полити квіти, підмести в кімнаті, помити посуд, застелити ліжко, зав’язати шнурки. До шкільного періоду дитина повинна вміти самостійно і швидко одягатися, їсти, користуючись виделкою.

Слід зазначити, що всі зазначені вміння і навичками діти швидше опановують в колективі. Цьому сприяє програма виховання і розвитку дітей дошкільного віку в дитсадку, яка реалізується на щоденних і планомірних заняттях.

Психомоторний розвиток дітей молодшого шкільного віку

У період до 11 років у дітей удосконалюється координація рухів. Для багатьох діток це початок занять спортом та придбання професійних навичок.

Активно розвивається письмова і усна мова. Розширюється словниковий запас рідної мови, легко засвоюється іноземна. Якісний розвиток мови благотворно впливає на інтелектуальний розвиток молодших школярів. У них стрімко розвивається слухова і зорова увага, зростає посидючість – вміння тривало утримувати статичне положення тіла. Активно розвивається пам’ять, а сам процес запам’ятовування набуває осмислений характер.

До кінця молодшого шкільного віку діти вже диференційовано відносяться до предметів, що вивчаються, у них посилюється інтерес до одного з них і нелюбов до інших.

На зміну ігровій приходить навчальна діяльність, але все ж перша продовжує виконувати свою роль в позаурочний час.

Розвиток особистості молодших школярів відбувається в колективі, де формується почуття обов’язку, відповідальності, вміння допомогти, пояснити, оцінити себе і однолітків.

Психомоторний розвиток дитини з порушенням зору

Нормальний психомоторний розвиток можливий лише при постійному і якісному зв’язку малюка з зовнішнім світом. Це означає, що він повинен добре бачити і чути.

Неповний обсяг одержуваної зорової інформації і вражень може привести до недостатньої психічної і моторної активності дитини, відставання у розвитку від рівня добре зрячих діток. І батьки помічають це вже у віці 3 місяці. Адже у здорового малюка в даний період з’являється бінокулярна фіксація погляду. У дітей з глибоким порушенням зору відбувається відставання в розвитку навичок, пов’язаних з власною рухливістю. Вони позбавлені можливості копіювати дорослих, які для них є головним прикладом і зразком рухової активності. У сліпих слабо розвивається акт хапання, диференціація рухів. Їм набагато важче опановувати вертикальним положенням тіла. Недолік просторової орієнтації сприяє також недорозвиненню ходи, дрібної моторики пальців.

У людей з вадами зору та сліпих дітей довго зберігаються примітивні маніпуляції з предметами, сповільнюється і розвиток мислення, проявляється тенденція до аутизму.

При сприйнятті дійсності у таких діток важливе значення має слух. Зазвичай у дітей з вадами зору він розвинений гостріше, що і дає можливість частково компенсувати недолік зорових можливостей.

Психомоторний розвиток дитини з загальним порушенням мови

Дітки із загальним порушенням мови відрізняються моторною незграбністю. Вони ритмічно не організовані, можуть мати погану координацію рухів. Хлопчики і дівчатка з ЗПМ зазнають труднощів в опануванні письма, стійкості уваги. У них знижена вербальна пам’ять, ініціативність, товариськість. Такі діти мають занижену самооцінку, їм властивий прояв агресивності, тривожності, невміння спілкуватися.

Мовні порушення гальмують соціалізацію дитини, негативно позначаються на його стосунках з оточуючими. Тому дуже важливо, щоб батьки вчасно діагностували проблему і разом з корекційними педагогами виправляли її. Фахівці радять батькам таких дітей більше уваги приділяти розвитку моторики рук. Кисть руки треба розглядати як частину апарату артикуляції, орган мови. Руки для таких дітей є ще однією мовною зоною мозку.

Психомоторний розвиток дитини з розумовою відсталістю

У таких малюків основи психічного розвитку виникають до кінця першого – початку другого року. Форма спілкування до кінця дошкільного віку – внеситуативно-пізнавальна. Діти з розумовою відсталістю позбавлені можливості копіювати рухи дорослих, реагувати на їх звернення та прохання через недорозвинення мозку. Адже саме цей орган забезпечує біологічну основу розвитку психомоторики.

Більшість дітей з розумовою відсталістю проявляють вкрай низьку або надмірно високу рухову активність. Але вона хаотична, рухи таких дітей не синхронні. Їм важко вчитися координувати рухи рук і ніг. Тому для таких хлопців існують спеціалізовані заклади з розробленими програмами. Навчаючись в них, діти опановують навичками рухової активності, розвивається їхня психіка. Таким чином, до кінця навчання вони можуть бути повноцінними і самостійними членами суспільства.

Психомоторний розвиток дитини з ДЦП

Особливість цих діток – знижений запас знань і уявлень. Дефіцит інформації пояснюється руховими дефектами, що утрудняють пересування і пізнання властивостей предметів. Діти з ДЦП мають сенсорні дефекти – аномалії рефракції, порушення слуху, суглобово-м’язових відчуттів. Це і зменшує їх можливості накопичення інформації.

З такими дітьми повинні займатися педагоги, психологи, реабілітологи. Разом з батьками фахівці можуть істотно прискорити психомоторний розвиток своїх діточок. Але основою для цього має стати раннє виявлення проблеми і вчасно розпочата корекційна робота. Чим раніше почати лікувальні заходи, тим успішніше і швидше можна компенсувати порушені функції. А пластичність дитячого мозку дозволить надолужити відставання психічного і моторного розвитку дітей з ДЦП.

Автор:

Залишити відповідь