Гострий вагініт: причини, симптоми, лікування, діагностика

 1 338

При сильному свербінні і подразненні в області статевих органів в поєднанні з гнійними виділеннями жінці часто діагностують таке захворювання, як гострий вагініт. Це запалення слизової піхви, викликане патогенними мікроорганізмами. Вагініт визнається одним з найбільш частих захворювань жіночої статевої системи.

zhenshchina-u-ginekologa-720x250

Зміст

  1. Гострий вагініт – що це?
  2. Причини виникнення і фактори ризику;
  3. Симптоми і ознаки;
  4. Діагностика;
  5. Методи лікування;
  6. Можливі ускладнення;
  7. Профілактичні заходи;
  8. Відеоролик про захворювання.

Гострий вагініт – що це?

Гострий вагініт, або кольпіт, – це комплексні запальні зміни слизової піхви інфекційного і неінфекційного походження. Це відповідна місцева реакція організму на агресію певних мікроорганізмів. По суті, вагінальний епітелій починає боротьбу зі специфічною мікрофлорою, що виникла внаслідок проникнення інфекцій ззовні або за рахунок зниження роботи місцевої імунної системи.

Стан мікрофлори жіночих статевих органів прискорює розвиток захворювання – при порушенні піхвового середовища зростає кількість патогенних мікроорганізмів. Запальні процеси часто перетікають зі слизових піхви на шийку матки і зовнішні статеві органи, збільшуючи середовище інфікування.

Вагініти зустрічаються повсюдно, їх діагностують як у жінок, так і у дітей. У маленьких дівчаток гострий вагініт, як правило, обумовлений алергією або механічним пошкодженням і є неінфекційним запаленням.

Без адекватного лікування вагініт набуває хронічних рис, через що порушується нормальне функціонування всієї жіночої статевої системи.
ostryy-vaginit-1-728x543
Виділення при вагініті залежать від виду збудника

Причини виникнення і фактори ризику

На мікрофлору статевих органів впливає безліч факторів – від гормональних перебудов до зниження загального імунітету організму. Вагініти з гострим перебігом бувають специфічної етіології – у разі поразки органу вірусами і бактеріями, і неспецифічної – без впливу інфекції ззовні.
До основних причин, що провокують розвиток хвороби, відносяться:

  • наявність інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом;
  • ігнорування бар’єрної контрацепції і часта зміна партнерів;
  • неадекватна інтимна гігієна;
  • механічне пошкодження слизової в результаті встановлення внутрішньоматкової спіралі, після аборту і чищення порожнини матки, після пологів, при попаданні сторонніх предметів у піхву;
  • гормональний дисбаланс в підлітковому періоді, при вагітності і на етапі менопаузи;
    наявність захворювань ендокринної та щитовидної залоз.

Коли виникає дисбактеріоз піхви (гарднерельоз), частка умовно-патогенної флори слизової починає зростати, провокуючи розвиток бактеріального неспецифічного вагініту. Гарднерельоз же з’являється в результаті наступних причин:

  • через погану екологію;
  • при хронічних стресах;
  • після прийому антибіотиків і гормональних препаратів;
  • при лікуванні хіміотерапією;
  • внаслідок ослабленого імунітету.

До інших факторів розвитку неспецифічного вагініту можна віднести:

  • занос інфекції через кров з запальних вогнищ в організмі;
  • місцеву алергічну реакцію;
  • контакт з хімічним подразником.

Симптоми і ознаки гострого вагініту

Гострі прояви вагініту виникають стрімко, інтенсивність дискомфорту наростає в короткі терміни. Спільними для всіх форм хвороби є наступні симптоми:

  • зудить подразнення в піхві;
    відчуття здавлювання, припухлість і хвороблива чутливість статевих органів;
  • рясні виділення різної консистенції;
  • біль і дискомфорт під час сечовипускання і при статевому акті;
  • больові відчуття внизу живота;
  • слабкість і підвищення температури.

За консистенцією і іншим характеристикам виділень лікар може визначити вид патогенних мікроорганізмів, які спровокували запалення. При ураженнях грибкового характеру, що виділяється матиме творожисту структуру і молочно-білий колір. Пінисті жовтуваті виділення з неприємним запахом характерні для трихомонадного вагініту. Запалення, викликане гонококом, супроводжується густими гнійними виділеннями.

Діагностика вагініту

На стадії гінекологічного огляду, після опитування пацієнтки, гінеколог, як правило, вже може поставити діагноз – гострий вагініт. Запальний процес виявляється по зовнішньому вигляду статевих органів у поєднанні з характеристикою виділень. Однак для встановлення точного діагнозу з визначенням збудника інфекції потрібно вагінальний мазок і загальні аналізи крові та сечі.




Лабораторне дослідження мікрофлори слизової піхви виявляє вид мікроорганізмів, які спровокували гострий перебіг вагініту. Аналізи крові і сечі дозволяють встановити ступінь запального процесу. Спираючись на отримані дані, лікар підбирає відповідний метод терапії.

Після курсового лікування тривалістю до двох тижнів лабораторні дослідження повторюються.

Методи лікування вагініту

При своєчасному зверненні до лікаря гострий вагініт успішно лікується. Заходи для усунення причин і симптомів запалення мають комплексний характер. Медикаментозна терапія підбирається з урахуванням збудників інфекції, а загальнозміцнюючі засоби і дієти рекомендуються в залежності від індивідуальних особливостей організму пацієнтки

Медикаментозна терапія

У лікуванні вагініту використовують такі препарати:

  • Загальні антибіотики широкого спектру дії (Амоксиклав, Клацид). Антибактеріальні препарати покликані прибрати надмірну кількість патогенних мікроорганізмів і зупинити запальний процес.
  • Антибіотики місцевої дії (Метронідазол, Тержинан). Препарати у вигляді свічок і вагінальних таблеток швидко справляються з місцевим запаленням.
  • Протигрибкові засоби (Клотримазол, Міконазол). Свічки і креми лікують вагініти, викликані грибковим запаленням.
  • Прибіотики місцевого призначення (Вагілак, Ацилакт). Прибіотик у вигляді свічок і капсул сприяють відновленню нормальної мікрофлори піхви.
  • Вітаміни і загальнозміцнюючі препарати.

Препарати для лікування кольпіту

  • Вагілак – пробіотик у вигляді вагінальних свічок;
  • Амоксиклав – антибіотик широкого спектру дії;
  • Клотримазол – протигрибкові свічки;
  • Тержинан – випускається в формі вагінальних таблеток.

Народна медицина

Разом з медикаментозним лікуванням пацієнткам рекомендовані місцеві антисептичні заходи: ванночки з трав’яними настоями і спринцювання розчином соди або марганцівки.

Добре справляються із запаленнями такі лікарські трави, як шавлія, чистотіл, ромашка, календула, а також кора дуба і звіробій.

Засоби для спринцювання і ванн готують наступним чином:

  • дві столові ложки чистотілу необхідно залити літрою окропу, після чого настояти 2-3 години і процідити;
  • в двох літрах води закип’ятити дві столові ложки звіробою, не знімати з вогню протягом 20 хвилин, після чого процідити;
  • подрібнену ромашку, шавлію і календулу залити склянкою гарячої води і 30 хвилин наполягати на водяній бані.
    Всі засоби лікування, в тому числі народні, застосовуються виключно за призначенням лікаря-гінеколога після індивідуальної консультації.

Перелік народних засобів

  • Шавлія славиться антимікробними, кровоспинними і загальнозміцнюючими властивостями
  • Чистотіл містить каротин, ефірні масла, вітаміни А і В
  • Звіробій застосовується в народній медицині при лікуванні приблизно сотні захворювань
  • Ромашка має антибактеріальні та протизапальні властивості
  • Колендула багата ефірними маслами

Можливі ускладнення

Якщо лікування гострого вагініту було проведено своєчасно, хвороба проходить без наслідків. Спостерігається лише легке послаблення імунітету на тлі запального процесу.

Однак запущені форми вагініту з тривалим перебігом хвороби здатні призвести до тяжких порушень роботи жіночої репродуктивної системи.

Вагініт, переростаючи в хронічну форму, викликає емоційні порушення, пов’язані з постійним дискомфортом в сексуальній сфері життя. Через наявність хронічного вогнища запалення захисні функції організму слабшають, що підвищує ризик розвитку таких супутніх захворювань, як ендометрит, вульвовагініт і навіть пієлонефрит.

В вагітність при хронічному вагініті зростає ймовірність викидня і передчасних пологів, а на пізніх термінах – інфікування плода.

Профілактичні заходи

Правильне харчування благотворно впливає не тільки на шлунково-кишковий тракт, але і на весь організм

Знизити ризик розвитку вагініту допоможуть наступні рекомендації:

  • необхідно постійно дотримуватися інтимної гігієни;
  • виключати випадкові статеві зв’язки;
  • користуватися презервативами;
  • не використовувати ароматизовані прокладки і серветки;
  • вибирати нижню білизну з натуральної бавовни;
  • контролювати харчування.

У клінічній практиці гострий вагініт зустрічається часто. Практично кожна жінка хоч раз у житті стикалася з проявами цієї недуги. Але незважаючи на поширеність, вагініт – це підступне захворювання, яке не можна залишати без уваги. Спроби самостійного лікування можуть погіршити перебіг хвороби, тоді як терапія, призначена гінекологом, допоможе повністю зупинити запальний процес.

Автор:

Залишити відповідь