Георгіна: вирощування, догляд, фото

 3 752

Георгіна (лат. Dáhlia) або Жоржина – багаторічна квітка сімейства айстрових. До цього сімейства також належать чорнобривці, гербери, хризантеми та інші квіти. У природних умовах георгіни ростуть в гірських районах Гватемали, в Мексиці та Колумбії. У роду налічується, за різними джерелами від 4-х до 24-х видів, а висота дикорослих георгін досягає 5-6 метрів.

Георгіна: вирощування, догляд, фото
Георгіна: вирощування, догляд, фото

У культурному садівництві найбільш поширений вид Георгіна мінлива (Dahlia variabilis) або Георгіна культурна (Dahlia cultorum). В даний час відомо близько 15-16 тис. сортів цих прекрасних квітів.

Георгіна – багаторічна рослина, що росте, але не зимує у відкритому грунті. Верхня частина стебел з листям до зими відмирає, а нижня частина з клубнеобразним корінням (бульбами) зберігається. Під час росту (вегетації) нижня частина стебел дерев’яніє, а бульби накопичують поживні речовини для зимівлі і подальшого розвитку рослини.

Інші назви: Жоржина, Далія (Dahlia).

Види георгін. Американське співтовариство любителів георгін для себе визначило 18 видів, які розрізняються за розміром і формою квітки. Серед них: мереживні георгіни, анемони, поодинокі георгіни, декоративні, кулясті георгіни, латаття і інші.

Міжнародна класифікація налічує 10 видів, що розрізняються розмірами кущів, формою і забарвленням квіток:

  • немахрові;
  • анемоновидні;
  • комірцеві;
  • піоновидні;
  • декоративні;
  • кулясті;
  • помпонні;
  • кактусовидні;
  • полукактусовидні;
  • змішані.

Радянські селекціонери всі перераховані вище види відносили в дві групи: махрові і немахрові.

Забарвлення георгін дуже різноманітне і налічує 15 кольорів і відтінків: білий, жовтий, лавандовий, оранжевий, рожевий і темно-рожевий, червоний і темно-червоний, існують двоколірні і строкаті сорти.

Популярні сорти георгін

  • «Akita» (Акіта) – кактусовидний сорт георгін. Виведений в Японії в 1978 році. Висота 70-100 см, діаметр суцвіття 20-25 см. Один з найбільш ефектних сортів, колір – червоно-жовтий.
  • «Baywatch» (Бейвотч) – анемоновидний сорт. Виведений в Нідерландах в 2005 році. Висота 90-110 см, діаметр квіток 7-10 см, колір – рожево-фіолетовий.
  • «Duтcн explosion» (Датч експложн) – полукактусовий або декоративний сорт. Виведений в 1994 році. Висота 70-90 см, діаметр суцвіття 10-15 см
  • «Ezau» (Езау) – декоративний сорт георгін. Виведений в Нідерландах в 1970 році. Висота 100-110 см, відрізняється великими квітками (25-28 см) жовто-лимонного кольору.
  • «Figaro» (Фігаро) – сорт георгін класу перехідних або мінливих. Висота 60-70 см, квітки рожевого кольору, діаметр 12-15 см.
  • «Fire and Ice» (Вогонь і Лід) – декоративний сорт з напівмахровими квітками, білими в яскраво-червону смужку.
  • «Holland Festivale» (Холанд Фестивал) – теж декоративний сорт з квітками пастельно-оранжевого кольору.
  • «Giraffe» (Жираф) –  сорт з язичковими пелюстками жовтого кольору з малиновими смужками.
  • «Jamaica» (Ямайка) – декоративний сорт. Висота 60-70 см, квітки червоно-білого кольору, діаметр 8-10 см.
  • «Pink Giraffe» (Рожевий жираф) –  сорт з язичковими пелюстками рожевого кольору.
  • «Smokki» (Смокі) – декоративний ефектний сорт георгін бузкового кольору з темно-ліловим штрихуванням.

Місцезнаходження та посадка. Георгіни чудово виглядають в складі міксбордерів. При цьому низькорослі сорти висаджують на передньому плані, а високорослі – на задньому. Так як існує дуже багато різних квітів георгін, то квітник можна оформити в будь-якій кольоровій гамі, в залежності від його стилю. Низькорослі георгіни застосовуються для оформлення бордюрів або масивів. Рясно квітучі або крупноквіткові сорти гарні в одиночних посадках на тлі газону.




306617-svetik_0

Теплолюбним сортам георгін потрібні сонячні, захищені від холодного вітру, ділянки. Місце для висадки необхідно дренувати, так як бульби рослин не люблять застою води. У низинах і на заболоченій місцевості георгіни ростуть погано.

Георгіни воліють поживні, не важкі грунту. У бідний грунт можна додати перепрілий гній. Якщо земля занадто лужна, її слід підкислити торфом, якщо занадто кисла – в грунт додають вапно або золу.

Посадку у відкритий грунт планують, коли земля добре прогріється, в залежності від кліматичних умов – з кінця квітня до початку червня. Восени ділянку потрібно скопати, а навесні перекопати повторно. За два тижні перед посадкою бульби пророщують і розділяють, на ділянці залишають по 2-3 бруньки.

Залежно від сорту глибина посадкової ями варіюється від 15 до 30 см. Бульби укладають на дно ямок паростками вгору, рясно поливають і засипають підготовленою грунтовою сумішшю або землею. Необхідно простежити, щоб верхній паросток був на глибині 3-5 см. Грунт на місці посадкової ями мульчують перегноєм або торфом для захисту від бур’янів і зменшення частоти поливів.

Відстань між рослинами залежить від їх сорту і висоти майбутніх кущів і може складати від 50-60 см для низькорослих, до 80-100 см для високорослих георгін. При посадці біля кожного куща потрібно вбити кілочок-опору для подальшої підв’язки. Опора особливо потрібна для високих сортів.

Георгіна – догляд з весни до осені

Полив. Георгінам необхідний регулярний полив, в суху і жарку погоду і відразу після посадки – щоденний, щоб грунт під рослинами був постійно вологим. Надалі полив можна проводити рідше – 1-2 рази в тиждень. З вересня полив припиняють.

Розпушування, мульчування, підгортання. Для того, щоб грунт менше втрачав вологу, при посадці землю мульчують торфом або перегноєм. Після поливу грунт біля георгін розпушують і видаляють бур’яни. Позбавлятися від них краще вручну, щоб не пошкодити корнеклубні рослини.

Коли кущики виростуть на 10-15 см, їх потрібно підгорнути. Надалі процедуру бажано повторити 2-3 рази, це поліпшить утворення бульб і підвищить стійкість рослин.

00077752

Підживлення. Як правило, георгіни не підживлюють, вони прекрасно ростуть і без добрив, але для більш пишного цвітіння можна і удобрити. Якщо при посадці георгін був внесений перегній, кущі починають підгодовувати не раніше, ніж через місяць.

Будь-які добрива вносять відразу після поливу. З органічних застосовують сильно розведений у воді перегній або коров’як. Органіка дає тривалий ефект, тому вносити підживлення можна з інтервалом в 1-2 місяці. Комплексні мінеральні вносять протягом періоду вегетації з інтервалом в 1 місяць. У другій половині серпня всі підгодівлі припиняють.

Обрізка і формування. Для більш раннього цвітіння проводять пасинкування – видаляють бічні пагони (пасинки), що відростають в пазухах листків. У вирощених з бульб георгін залишають два найсильніших побіги, інші видаляють якомога раніше. У живцьованих зазвичай залишають один пагін.

У високорослих сортів обривають нижнє листя до висоти 30-40 см для кращого провітрювання куща. Низькорослі (карликові), дрібноквіткові, помпонні і комірцеві сорти георгін, як правило, не формують.

Цвітіння георгін. Щоб добитися не раннього, а більш пишного цвітіння георгін, перший бутон видаляють. Цей прийом зберігає сили куща для розвитку, посилення росту бічних пагонів і, отже, більш рясного цвітіння. З середини червня потрібно не забувати регулярно видаляти відцвілі суцвіття, таким чином можна продовжити цвітіння і зберегти декоративність куща.

На високорослих і крупноквіткових георгінах можна залишити 1-2 квітки на побіг, видаливши інші, тоді суцвіття будуть більші.

Розмноження. Існує три способи розмноження георгін: насіннєвий, розподілом бульб і живцюванням.

Так як насіння, зібрані з рослин від вільного запилення залишають поза передачею особливостей сорту, то насіннєвим способом розмножують георгіни, які вирощують в якості однорічної культури: карликові немахрові і напівмахрові сорти. Розсаду, вирощену з насіння, гартують в парниках і висаджують після весняних заморозків.

Найбільш швидкий спосіб розмноження – живцюванням. У лютому беруть бульби жоржин і пророщують їх, поки паростки не виростуть на 8-10 см. Паростки зрізають, обробляють розчином стимулятора росту (Корневін, гетероауксин) і висаджують у вологий пісок. Температура приміщення для вкорінення повинна бути в межах 22-24 ° С, вологість 70-80%. Для підтримки вологості повітря живці необхідно періодично обприскувати. Через тиждень вкорінені живці висаджують в горщики діаметром 8-10 см з легкої живильним грунтом. Після висадки їх потрібно притенити на 2-3 дні. Коли молоді рослини досягнуть висоти 20-30 см, матимуть розвинену кореневу систему і трохи яскраво-зеленого листя, вони будуть готові до висадки у відкритий грунт. До цього часу грунт вже повинен добре прогрітися.

І, нарешті, найпростіший і найпоширеніший спосіб розмноження георгін – діленням бульб.

Важливо: корнеклубні георгіни, вік яких перевищує 3 роки, потребують розподілу. Якщо такі старі бульби не розділяти, то вони стануть масивними, з великою зеленою масою в період вегетації. Рослини з таких корнеклубнів стають уразливими до грибкових захворювань, а суцвіття стають дрібними.

Бульби дістають з місць зберігання в середині квітня і видаляють сухі і підгнилі частини гострим ножем, місця зрізів присипають товченим вугіллям або фундазолом. Для пророщування ставлять в світле тепле місце (18-20 ° С), на невеликий шар грунту і присипають шаром пухкого субстрату (торфу або моху). Через 10-14 днів, коли бруньки почали проростати, бульби обережно розбороняють на кілька частин. Щільні бульби розрізають на кілька частин гострим ножем так, щоб кожна частина містила 1-2 бруньки з частиною кореневої шийки і 2-3 бульби. Після того, як зрізи трохи підсохли, бульби висаджують у відкритий грунт.

Хвороби і шкідники. Найпоширеніші шкідники георгін: тля і павутинний кліщ, слимаки і вірусна мозаїка. Рослини, уражені тлею і кліщем потрібно регулярно обробляти інсектицидами. Проти слимаків можна спробувати обробити кущі відварами полину і чистотілу. Обробку проводити раз на тиждень. Георгіни, хворі вірусною мозаїкою, потрібно викопати і видалити.

Рослини взимку. Якщо георгіни вирощуються не як однорічна культура, то на зимівлю їх потрібно помістити в прохолодне приміщення.

У жовтні (після перших заморозків), коли стебла кущів почнуть чорніти, стебла обрізають або обламують на висоті 10-20 см від кореневої шийки. Кущі обережно обкопують по колу, виймають із землі і так само обережно очищають бульби від грунту. Потім бульби промивають під водою і просушують на сонці 4-6 годин або 2-3 доби в приміщенні (не більше). Після просушування потрібно обрізати стебла, залишивши пеньки не більш 1-2 см, інакше є ризик гниття бульб. Далі бульби укладають в пакети з тирсою або торфом і вибирають місце для зимового зберігання.

Ідеально зберігати бульби георгін в теплому приміщенні з хорошою вентиляцією, температурою повітря +3 + 7 ° С і вологістю 60-70%.

Важливо: бульби необхідно перевіряти не рідше 1 разу на 2 місяці, стежити, щоб вони не загнивали і не висихали. Загнилі частини потрібно видаляти, місця зрізів присипати деревним вугіллям.

У квартирних умовах можна винести бульби на засклений балкон, в крайньому випадку – зберігати біля балконних дверей. Якщо є можливість – помістити їх в підвал, проте не забувати їх час від часу перевіряти.

Автор:

Залишити відповідь