Ревматоїдний поліартрит: симптоми, причини, лікування

 633

Без перебільшення можна сказати, справжня катастрофа сучасних цивілізацій, це захворювання опорно-рухового апарату: вони виключають з активного життя мільйони людей, істотно знижують кількість робочих рук і т.д. На частку лікаря-ортопеда припадають тисячі звернень, більшість випадків – це артрити і артрози. Рекордсмени серед артритів – ревматоїдна і подагрична форми.

Ревматоїдний поліартрит: симптоми, причини, лікування
Ревматоїдний поліартрит: симптоми, причини, лікування

Зміст

  • Що таке поліартрит і чим він відрізняється від артриту?
  • Ревматоїдний поліартрит: причини;
  • Ревматоїдний поліартрит: перші симптоми;
  • Ревматоїдний поліартрит: діагностика;
  • Ревматоїдний поліартрит: лікування;
  • Профілактика ревматоїдного поліартриту.

Що таке поліартрит і чим він відрізняється від артриту?

Порівняно рідко зустрічається важка форма ревматоїдного артриту, названа поліартритом (від частки «полі-» – багато).

Як правило, ревматоїдна форма захворювання вражає симетричні дрібні суглоби: пальці рук, коліна, лікті і т.д. Але коли ми говоримо про поліартрит, тут парою суглобів справа не обходиться: мова йде більш ніж про два суглоби.

Це головна відмінність поліарріта від класичного ревматоїдного артриту. Наскільки можна зрозуміти, ця форма хвороби набагато більш небезпечна і інвалідизуюча.

З цієї причини ставитися до проблеми, що називається, «як-небудь» не можна, подібна поведінка загрожує важкими ускладненнями.

Що потрібно знати про настільки підступного ворога здорових суглобів?

Ревматоїдний поліартрит: причини

Причини ревматоїдного поліартриту різноманітні. Названа патологія відноситься до т.зв. поліетіологічних захворювань. На практиці це означає, що тригерами (спусковими механізмами) стають різні причини, найчастіше доводиться говорити разом про два-три фактори.

У медичній науці вважається, що ревматоїдний поліартрит може бути викликаний двома безпосередніми причинами. Перша теорія говорить, що основу механізму розвитку захворювання складає збій в роботі імунітету. Відповідно, перша причина – аутоімунний процес. У якийсь момент імунітет перестає розрізняти здорові клітини і впізнавати хвороботворні мікроорганізми, і починає атакувати здорові тканини і структури суглобів. Чому так відбувається – достеменно невідомо. Передбачається, що причина криється не в уявних факторах, але в цілком реальних.




І тут на допомогу приходить друга теорія, вірусна. У певний момент часу, інфекційні агенти проникають до структур суглобів, можливо в невеликій кількості. Імунітет відповідає на атаку цілком зрозумілим способом: виробляє антитіла і направляє їх в джерела ураження. Сила реакції явно не відповідає рівню небезпеки і відбувається ураження хрящів і навколосуглобових структур.

Сучасні лікарі дотримуються загальної, синкретичної картини походження захворювання. Таким чином, говорити доводиться про дві причини ревматоїдного поліартриту: аутоімунну реакцію і інфекційне ураження. Одне випливає з іншого.

Зрозуміло, існує ряд факторів, які стають тригерами, це:

  • Надмірне фізичне навантаження.
  • Гіподинамія.
  • Нераціональне харчування.
  • Часті гострі вірусні інфекції.

Але всі вони лише відтіняють картину, даючи початок процесу.

Ревматоїдний поліартрит: перші симптоми

Перші симптоми ревматоїдного поліартриту легко сплутати з проявами простого артриту. Серед характерних ознак:

  • Гострий больовий синдром, який стосується разом кілька суглобів. Йдеться про симетричне ураження парних структур: пальців на правій і лівій руці, колін, ліктів, кистей рук і т.д. Спочатку болять два суглоба, потім, через місяць-два болі зачіпають все нові і нові суглоби. У найважчих випадках доводиться говорити про генералізовану форму поліартриту, коли страждає багато суглобів разом. На щастя, подібне трапляється вкрай рідко. Болі різні за своїм характером і інтенсивності. Зазвичай на початкових етапах дискомфорт ниючий, тягнучий. Посилюється у вечірньо-нічний і ранковий час, до полудня біль слабшає. Для больового синдрому характерно мінливість. На більш розвинених стадіях біль не припиняється зовсім і переслідує пацієнта постійно.
  • Почуття скутості в рухах. Подібний стан пацієнти описують як «стягуючий корсет» або «тугий носок не за розміром». Дані пояснення досить точно відображають характер процесу.
  • Порушення функціональної активності кінцівок і окремих суглобів. Також знаходяться серед ознак ревматоїдного поліартриту. З плином часу відбуваються незворотні зміни хрящової тканини і суглоб перестає виконувати покладені на нього функції. Так втрачається функціональна активність окремих суглобів.
  • Важкі деформації хрящів. Хто бачив хоча б раз людину, хвору артритом, розуміє, про що мова. У міру розвитку хвороби відбуваються страшні деформації уражених суглобів: кістково-м’язові структури набувають неприродні форми. Це закономірний етап нелікуючого артриту. Тому так важливо вчасно звернутися до лікаря.

xray_of_rheumatoid_arthritis

Поліартрит відрізняється від ревматоїдного артриту тільки кількістю уражених суглобів. В іншому ознаки ревматоїдного поліартриту такі ж.

Ревматоїдний поліартрит: діагностика

Діагностика не становить великих труднощів.

Для пацієнта завданням першорядної важливості є вибір правильного фахівця.

Діагностикою та лікуванням ревматоїдного поліартриту займається лікар-ортопед в тандемі з лікарем-ревматологом.

Разом вони допоможуть впоратися з цією проблемою. Все ж перший, до кого рекомендується звернутися – це хірург загальної практики. Він допоможе визначитися з подальшою поведінкою.

Основу діагностики складає ряд інструментальних та лабораторних досліджень.

Серед перших:

  • Рентгенографія уражених суглобів. Дає можливість оцінити стан хряща.
  • Артроскопія ураженого суглоба або уражених суглобів. Інвазивне, але найбільш інформативне дослідження з доступних. Допомагає візуально оцінити внутрішній стан суглоба.
  • Пункція суглоба.
  • МРТ / КТ-діагностика. З огляду на дорожнечу до неї рідко вдаються. Однак така діагностика вважається оптимальною і найбільш кращою.

Серед інших:

  • Загальний аналіз крові.
  • Загальний аналіз сечі (для відмежування поліартриту від подагри).
  • Аналіз крові на ревматоїдний фактор.

У комплексі цих досліджень досить для постановки точного діагнозу. Важливо відмітити. Обстеження починаються ще в кабінеті лікаря, тому необхідно максимально чесно і чітко відповідати на поставлені запитання. Від цього залежить кількість часу, який буде потрібно і успіх в цілому.

Ревматоїдний поліартрит: лікування

Лікування ревматоїдного поліартриту є непростим завданням. На початкових етапах перевага віддається консервативній терапії. Це означає, що застосовуються медикаменти. Серед груп препаратів:

  • Анальгетики. Допомагають зняти больовий синдром або максимально його полегшити.
  • Протизапальні препарати нестероїдного походження. У формі мазей, гелів, кремів, таблеток. Призначаються в якості перших заходів нарівні з анальгетиками.
  • Протизапальні препарати на основі кортикостероїдів. Вважаються серйознішими лікарськими засобами. Часто призначаються в формі внутрішньосуглобових ін’єкцій.
  • Хондропротектори. Призначаються для захисту суглобів.
  • Препарати на основі гіалуронової кислоти. Мають доведену ефективність в справі відновлення зруйнованих хрящів.

В іншому ж показано хірургічне лікування. Воно необхідне при запущеному ревматоїдному поліартриті. В цьому випадку ніяк не обійтися без проведення протезування з заміною суглобів, найбільш зруйнованих хворобою.

Профілактика ревматоїдного поліартриту

Профілактика ревматоїдного поліартриту включає в себе ряд простих для виконання рекомендацій.

  • Ні в якому разі не можна переохолоджуватися. Холод – ворог здорових суглобів. Крім того, переохолодження загрожує розвитком міозитів.
  • Слід якомога рідше хворіти. Як вже з’ясувалося, поліартрит виникає на тлі частих перенесених ГРВІ та ослаблення імунітету.
  • Рекомендується тримати імунітет в тонусі.
  • Потрібно оптимізувати свій раціон. Перевагу слід віддавати вітамінізованим продуктам.

У комплексі зазначених заходів досить для профілактики поліартриту.

Ревматоїдний поліартрит – захворювання важке і підступне. Справитися з ним можна тільки вдавшись до допомоги грамотних лікарів. Однак дещо пацієнт може зробити сам: дотримуватися правил профілактики, своєчасно і правильно лікуватися. Так ризик ускладнень і подальшого прогресування хвороби буде мінімальним.

Автор:

Залишити відповідь