Фарингіт у дорослих: перші симптоми, лікування, причини

 634

Фарингіт представляє собою гостре або хронічне ураження глотки, переважно інфекційної природи. У патологічний процес втягується слизова оболонка, так і регіонарні лімфовузли. За статистикою з цим захворюванням зустрічався практично кожен з нині живих (частота виникнення хвороби в популяції становить 65-70%). Багато просто не розуміють, що хворі: клінічна картина або змазана, або відсутня зовсім.

information_items_25857

Хоча описуване захворювання не несе загрози життю, радості воно також приносить мало: фарингіт супроводжується масою неприємних симптомів і має схильність до хронізації і частого рецидивування. Що ж слід знати про цю хворобу?

Зміст

  1. Причини фарингіту у дорослих;
  2. Cимптоми фарингіту;
  3. Діагностичні заходи;
  4. Лікування фарингіту у дорослих;
  5. Профілактика гострого фарингіту.

Причини фарингіту у дорослих

У виникненні фарингіту велику роль відіграє цілий ряд факторів:

  • Інфекційне ураження. Вплив інфекційних агентів відіграє чи не найважливішу роль у формуванні захворювання. У переважній більшості випадків мова йде про віруси (грипозні, аденовіруси і т.д.). Дещо рідше доводиться говорити про патогенні мікроорганізми (бактерії), грибки.
  • Імунна реакція. У деяких випадках фарингіт може мати алергічну природу. У даній ситуації не представляє великих складнощів зіставити і виявити причинно-наслідковий зв’язок між дією алергену на ротоглотку і початком патологічного процесу. Тривалість такого фарингіту порівняно невелика, часом можна говорити про приступоподібний перебіг з частими рецидивами і повною ремісією при усуненні впливу антигену на організм.
  • Травми глотки. Механічний вплив на слизову здатний викликати травматичне запалення тканин глотки.
  • Вплив шкідливих хімічних факторів:
    • Етилового спирту при зловживанні алкоголем.
    • Нікотину і тютюнового диму. Гарячий тютюновий дим обпікає слизову і пересушує її, створюючи до того ж сприятливі умови для розвитку інфекції.
    • Вживання надмірно гарячих напоїв (чаю, кави). Викликає термічні опіки слизової оболонки.
    • При вираженому рефлюкс-езофагіті мова може йти про кислоту шлунка.
    • кислотовмісних овочів і фруктів: цибулі, часнику, лимона, томатів.
  • Вплив несприятливих факторів навколишнього середовища (надмірно гарячого або холодного повітря).
  • Тривалі розмови, крик. Викликають травматичне подразнення слизової оболонки глотки.

Як правило, мова йде про вплив разом декількох факторів. Тому фарингіт можна назвати поліфакторним захворюванням. Визначити джерело ураження може тільки лікар. Це необхідно, щоб призначити правильне лікування.

Cимптоми фарингіту

Характерні симптоми фарингіту включають в себе:

  • Больовий синдром. Інтенсивність його різниться від одного клінічного випадку до іншого клінічного випадку. Зазвичай больовий синдром гострий, поколювання, пекуче. Локалізований в області горла (часом сам пацієнт не може визначити джерело дискомфорту). Інтенсивність синдрому також різна. У гострій фазі захворювання сила болю вища.
  • Відчуття дискомфорту при ковтанні. Відчувається як клубок у горлі. Може спостерігатися і у відсутності ковтання.
  • Неприємне відчуття поколювання в горлі. Відчувається як печіння, першіння.
  • Сухий кашель. Болісний непродуктивний кашель – візитна картка фарингіту. За характером нагадує той же симптом при ларингіті з однією лише відмінністю: тривалість прояву дещо менша. У виняткових випадках можливе виділення невеликої кількості в’язкої прозорої або гнійної мокроти.
  • Відчуття стороннього тіла в глотці. Відзначається більшу частину часу.
  • Втрата голосу. Голос стає слабким, хриплим, сиплим або зовсім зникає.

Це симптоми класичного фарингіту. В ускладнених випадках «нашаровуються» і інші прояви.

  • Тупі, ниючі болі в вухах. Спостерігається при ускладненні у вигляді отиту (запалення барабанної перетинки).
  • Закладення в вухах, різке зниження слуху.
  • Закладення носа, нежить, протягом слизу з носа. Симптоми спровоковані розвитком гаймориту.
  • Формування гнійних пробок в горлі, біль в горлі. Формується як підсумок розвитку гнійної ангіни або тонзиліту.
  • Біль в області регіонарних лімфатичних вузлів.

У гострій фазі відзначаються симптоми загальної інтоксикації організму

  • Головний біль.
  • Слабкість.
  • Розбитість.
  • Почуття «ватності» тіла.
  • Гіпертермія (температура піднімається до субфебрильних-фебрильних відміток).

Зазначені симптоми проявляються не відразу. Вони виникають у міру розвитку захворювання.

Діагностичні заходи

Діагностикою фарингіту займається лікар-отоларинголог (ЛОР-лікар). Саме до нього потрібно звертатися при перших же ознаках захворювання. На первинній консультації лікар опитує пацієнта, уточнює характер і давність скарг. Крім того, проводиться збір анамнезу (визначається, якими хворобами страждав і страждає пацієнт).




Потім проводиться візуальна оцінка слизової оболонки глотки. Для цього використовується спеціальний прилад – фарингоскопія. Дослідження здійснюється при хорошому освітленні.

При ускладненому процесі показано додаткове дослідження носоглотки і вух, щоб виключити запальний процес. Можливе призначення МРТ і КТ діагностики. Оскільки ці дослідження малодоступні для жителів України і країн СНД, до них вдаються рідко.

Велику роль відіграють лабораторні дослідження:

  1. Загальний аналіз крові. Дає класичну картину загального запалення зі збільшенням кількості лейкоцитів, високою швидкістю осідання еритроцитів, низькою концентрацією моноцитів. Алергічна реакція передбачає підвищення рівня еозинофілів (це не аксіоматично).
  2. Дослідження мазка із зіву. Проводиться бактеріальний посів для визначення типу збудника інфекції та його чутливості до антибактеріальних препаратів. Це дослідження має велике значення для призначення правильного лікування.
  3. ПЛР-діагностика.

У комплексі даних досліджень досить для постановки вірного діагнозу. Досвідченому лікареві достатньо одного погляду на уражений зів пацієнта, щоб поставити точний діагноз. Всі інші дослідження проводяться для веріфікаціі і уточнення характеру процесу.

Лікування фарингіту у дорослих

Лікування фарингіту у дорослих покликане вирішити відразу два завдання:

  • По-перше, усунути місцеву симптоматику, полегшивши прояви захворювання.
  • По-друге, виявити і усунути першопричину патології.

Суть терапії полягає в прийомі медикаментів:

  • Протизапальних нестероїдного походження. Сюди входить Ібупрофен, Кеторол та ін. Дозволяють зняти місцеве запалення.
  • Знеболюючі препарати (анальгетики). Дозволяють зняти больовий синдром.
  • Антисептичні лікарські засоби. Зазвичай місцевої дії. Застосовуються для знищення патогенної мікрофлори зіву.
  • Антибактеріальні препарати. Необхідні для комплексної терапії гострого та хронічного фарингіту. Перш ніж починати терапію потрібно визначити тип збудника і його чутливість до антибіотиків. Безконтрольний прийом антибактеріальних засобів призведе до посилення патогенної мікрофлори. Це небезпечно.
  • Антигістамінні препарати. Призначаються при алергічній етіології захворювання.

Зазначених методів досить для лікування як гострої, так і хронічної форми фарингіту у дорослих. У відсутності алергії хороший ефект дають методи народного лікування:

  • Інгаляції з сіллю і содою.
  • Інгаляції з простою водяною парою.

Профілактика гострого фарингіту

Профілактичні заходи прості й містять у собі:

  • Відмова від зловживання алкогольною продукцією.
  • Відмова від куріння.
  • Перегляд раціону. Важливо «з розумом» вживати в їжу сиру цибулю, часник і інші продукти, багаті кислотами.
  • Необхідно своєчасно проходити профілактичні огляди.
  • Важливо підтримувати оптимальну вологість повітря в приміщенні.
  • Не можна ні в якому разі дихати надмірно сухим повітрям.
  • Слід якомога рідше контактувати з алергенами, якщо встановлена ​​імунна природа фарингіту.

Фарингіт – не настільки небезпечне захворювання, однак воно здатне завдати чимало дискомфорту пацієнтові. Необхідно своєчасно звернутися до лікаря і провести лікування. Так можна забути про проблему раз і назавжди. В іншому випадку є ризик переходу хвороби в хронічну фазу з частими загостреннями.

Автор:

Залишити відповідь