Збільшена селезінка у немовляти: причини, лікування?

 236

Поки зародок розвивається внутрішньоутробно, селезінка відповідає за кровоутворювальну функцію, синтезуючи тромбоцити. Але в міру росту плода її функція змінюється – на момент народження виробництво тромбоцитів переходить до кісткового мозку. Втім, якщо з якоїсь причини кістковий мозок перестане редукувати кров’яні тільця, орган знову підключиться до роботи. Крім цього селезінка відповідальна за кількість моноцитів і лімфоцитів в крові.

Збільшена селезінка у немовляти: причини, лікування?
Збільшена селезінка у немовляти: причини, лікування?

Однак основні функції органу зовсім інші.

Призначення селезінки

Функцій у селезінки в системі життєдіяльності людини три:

  • імунна (основна);
  • очисна (фільтрує кров);
  • участь в білковому обміні (утворення імуноглобулінів).

Розташування селезінки

Селезінка – фасолевидний орган, розташований в лівому підребер’ї. У дорослої людини її параметри:

  • довжина – до 12 сантиметрів;
  • ширина – до восьми сантиметрів;
  • товщина – до п’яти сантиметрів.

Допустимі відхилення та норма

У нормі, збільшення обсягу органу відповідає змінам у розвитку дитини.

  • До дванадцяти місяців селезінка у грудничка складає: до 65 міліметрів в довжину і до 25 в ширину;
  • до двох років: довжина – до 72 міліметрів, ширина до 34-х;
  • до шести, може досягти 71 міліметра, в ширину до 41-го;
  • в підлітковому періоді розростається до обсягу 120 на 48;
  • після досягнення повноліття ще трохи збільшується: 121 на 51 міліметр.

При підозрі на невідповідність розмірів віку, призначається ультразвукове сканування – УЗД, яке підтвердить або спростує припущення.

Причини збільшення селезінки немовлят

Інфекційні захворювання

Однією з основних передумов порушення роботи селезінки, а це зазвичай збільшення її розмірів, серйозні інфекційні ураження:

  • кір;
  • токсоплазмозом;
  • туберкульозом
  • мононуклеозом;
  • краснухою;
  • дифтерією.

Патології кровоносної системи

Збільшиться селезінка у грудничка і при порушеннях в системі кровообігу:

  • при хронічному гемолізі;
  • лімфогранулематозі;
  • лейкозі;
  • остеопетрозі.

Не виключено розростання органу і при патологіях, пов’язаних з пригніченням метаболічних процесів. Наприклад, остеомієліт або прояв спадкової хвороби Гоше.

Порушення обміну

Маючи спадкове порушення обмінних процесів, немовля також ризикує зіткнутися з аномальним збільшенням свого органу. Розглядають кілька діагнозів:

  • глікогеноз (збої в обміні глікогену);
  • хвороба Вільсона (порушення обміну міді через генетичну патологію нервової системи і печінки);
  • есенціальна гіперліпідемія (розлад механізму обміну жирів);
  • гемохроматоз (неправильний обмін заліза через печінкову недостатність);
  • вогнищеві ураження

Крім захворювань і хворобливих станів, причиною нездоров’я можуть стати структурні порушення тканин. У немовлят – доброякісні пухлини, кісти, нагноєння, у дорослих – місцеві інфаркти і ракові утворення. Для дітей характерно і аномальне збільшення органу через гельмінтози (глистів) викликані:

  • стрічковим черв’яком ехінококом

небезпечним паразитом, що викликає серйозні порушення у внутрішніх органах. Потрапляючи в селезінку утворюють кісти, викликаючи атрофію паренхіми.

  • плоским хробаком шистосома

кров’яними сосальщиками що живуть в венозній кровоносній системі. Їх яйця проникають з кровотоком в тканини селезінки, вражаючи її зсередини.




Шистосомоз (шистосоматоз), поряд з ехінококозом, – поширені паразитарні інвазії.

Мікози

Наступна причина зміни розміру селезінки у дитини – інфекція грибкового характеру. На її тлі розвивається бластомікоз або гістоплазмоз, з симптомами:

  • блідість і жовтушність шкіри;
  • лихоманкою і жаром до 40 °C;
  • рідким пінистим стільцем;
  • збільшенням печінки і селезінки;
  • ураженням легень.

Симптоми спленомегалії

Спленомегалія – ​​більше симптом, ніж захворювання – стан збільшеної селезінки, розвивається на тлі різних патологій.

Запальні форми

Сама спленомегалія зовні безсимптомна, але має ознаки хвороби послужила причиною її розвитку. Наприклад, при запальному характері збільшення селезінки (бактеріальні або вірусні інфекції, глисти, доброякісні пухлини), проявляється у вигляді:

  • проносу;
  • гострого больового синдрому в районі зліва від живота;
  • нудоти або блювоти помірного характеру;
  • високої температури .

Незапальні

Незапальна форма спленомегалії, характерна для:

  • Гепатоліенального ураження (руйнування клітин печінки)
  • Гемолітичної анемії (розпад еритроцитів)
  • Тромбоцитопенії (трансформація тромбоцитів, збільшення кількості мегакаріоцитів)
  • Поліцитемії (підвищення концентрації еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів)
  • Механічних чинників (наприклад, порушення відтоку селезінкових вен через тромбоз).
  • У цих випадках симптоми виражені слабкіше, спленомегалія проходить без температурних стрибків з несильним ниючим болем.

Методи діагностики

Обстежити дитину, навіть якщо немає відхилень від норми необхідно. Це необхідно з метою адекватної оцінки його стану починаючи з місячного віку. Будуть потрібні процедури діагностичного характеру:

  1. Зовнішній огляд, пальпація, простукування;
  2. Біохімічне дослідження – оцінка функціональності печінки.
  3. Імунологічне – виявлення інфекцій або ураження паразитами.
  4. Ехографія, сканування, комп’ютерна діагностика – визначення спленомегалії.
  5. Лапароскопія.
  6. Біопсія (маленьким дітям проводять рідко через велику ймовірність розвитку кровотечі)
  7. МРТ, комп’ютерна томографія, УЗД, рентген – якщо є труднощі з діагностуванням.
  8. Пальпація селезінки, на відміну від інших органів, технічно складний елемент діагностики. Орган не прощупується в нормальному стані, а зайва старанність, може його пошкодити. Тому пальпувати може тільки фахівець.

Виявлення інших захворювань, на тлі яких можна очікувати розвитку спленомегалії, діагностується лабораторними дослідженнями:

  1. загального аналізу сечі;
  2. аналізу крові:
    • клінічного;
    • біохімічного;
    • посіву;
  3. аналізу калу (Копрограма).

Що робити при збільшенні селезінки у дитини?

Коли у дитини збільшення органу виявлено, його ставлять на облік, спостерігаючи подальший стан.

Хірургічне втручання, яке раніше використовувалося широко, тепер використовується рідко. Тільки, коли розміри збільшеної селезінки занадто великі (доведено, що її видалення робить малюка вразливим перед інфекціями).

Лікування проводиться за трьома напрямками:

  1. Терапія захворювання викликала спленомегалію.
  2. Усунення хворобливих проявів (болі, температури, блювоти або діареї).
  3. Повного відновлення робочих показників органу.

Наприклад, бактеріальну або вірусну інфекції лікують антибіотиками або противірусними препаратами, а пухлини і захворювання крові протипухлинними засобами. При недокрів’ї та авітамінозі допомагає вітамінотерапія. Може використовуватися і променева терапія, як і дренування, якщо скупчився гній. Народні засоби для очищення крові і жовчних шляхів.

Однак, після невдалої спроби здійснити консервативне лікування, коли дитині загрожує розрив селезінки або почалася внутрішня кровотеча, призначається спленектомія.

У разі проведення операції по видаленню органу батьки повинні знати, що малюк буде сприйнятливий до інфекцій на термін до 3 років.

Профілактичні заходи

Основна профілактична міра спленомегалії у немовляти – харчування його матері в період вагітності. Раціон, узгоджується з лікарем і складається з корисних продуктів з урахуванням збалансованості. Майбутня мама повинна відмовитися від шкідливих звичок.

В іншому рекомендації залежать від причинного захворювання, а так як їх багато, то обмежуються загальнозміцнюючі.

Можливі наслідки спленомегалії

Для зростаючого малюка збільшення селезінки підвищує ризик:

  • дефіциту гемоглобіну (розвиваються недокрів’я і анемія);
  • нестачі лейкоцитів (лейкопенія);
  • зниження рівня тромбоцитів (тромбоцитопенія).

Спленомегалія веде до ускладнення будь-якого із захворювань, які спричинили її збільшення. Але найнебезпечніше – зниження щільності органу і збільшення ризику розриву.

Автор:

Залишити відповідь