Незважаючи на те, що лапароскопія є досить консервативним методом оперативного втручання, проте, це хірургічна операція, і вона цілком може привести до розвитку ускладнень лапароскопії. Вони можуть бути пов’язані як з помилками лікарів (особливо хірурга та анестезіолога), так і важким загальним станом пацієнта на момент операції, впливом наркозу і реакцією організму на його застосування і т.д. Таких причин дуже багато, і перераховувати їх всі просто безглуздо!
Ми перерахуємо в нашій статті найбільш часті ускладнення, які можуть розвинутися після лапароскопічного втручання.
Підшкірна емфізема
Роздування підшкірної жирової клітковини (підшкірна емфізема) розвивається внаслідок введення в черевну порожнину вуглекислого газу. Може поширюватися не тільки на тканини очеревини, а й на обличчя, шию і кінцівки. У більшості випадків дане ускладнення проходить саме по собі протягом декількох годин, максимум – кількох днів.
Пошкодження внутрішніх органів
Ризик пошкодження внутрішніх органів існує через те, що введення в черевну порожнину хірургічних інструментів (голки Вереша та першого троакара) проводиться наосліп.
Для профілактики даного ускладнення розроблені спеціальні запобіжні заходи – техніки введення інструментів, безпечні конструкції голки Вереша та троакарів, тести перед введенням інструментів. З метою безпеки голки Вереша вона оснащена тупим підпружиненим сердечником, а на Троакари з тією ж метою передбачено оснащення їх гострих стилетів спеціальними захисними ковпачками.
Але все ж ризик пошкодження органів черевної порожнини зберігається, особливо це стосується кишечника, печінки, шлунка і кровоносних судин. Якщо дані ускладнення лапароскопії будуть вчасно виявлені, то хірург швидко усуне його шляхом зашивання пошкодженого органу і зупинки кровотечі.
Тромбоутворення
Ймовірності утворення тромбів під час (і після) лапароскопії особливо схильні жінки похилого віку (старше 50-ти років). Щоб попередити дане ускладнення, пацієнтці еластичним бинтом забинтовують ноги на час проведення операції і призначаються спеціальні препарати, які розріджують кров (в результаті, знижують ризик формування тромбів) – гемоділлютори (гепарин, клексан, фраксипарин та ін.).
Крім віку жінки, факторами ризику для тромбоутворення є проблеми з серцево-судинною системою (ішемічна хвороба, гіпертонія, перенесені раніше інфаркти, аритмія, порок серця), ожиріння, атеросклероз, варикозне розширення вен на нижніх кінцівках і інші.
Розлади серцевої і дихальної діяльності
Дані розлади в діяльності дихальної та серцево-судинної систем викликається тією ж причиною, що і підшкірна емфізема, тобто наявністю в черевній порожнині вуглекислого газу, що робить вплив на тиск жінки. Для попередження даного ускладнення, особливо при підтвердженій наявності у пацієнтки захворювань зазначених систем, проведення операції здійснюється з мінімальним рівнем тиску вуглекислого газу.
Опіки внутрішніх органів
Під час лапароскопії можуть виникати опіки внутрішніх органів, що найчастіше викликано малим полем огляду для хірурга і дефектом хірургічних інструментів. Якщо хірург вчасно не помітить такий опік, то на його місці може розвинутися перитоніт (запалення очеревини) і некроз (омертвіння тканини).
Ще однією частою причиною опіків є проведення коагуляції (припікання країв рани з метою зупинки кровотечі) на місці введення троакара. Найчастіше такі опіки виникають через пошкодження ізоляції інструменту, призначеного для коагуляції, а також через порушення лікарем техніки безпеки під час роботи з даним інструментом.
Кровотеча з троакарної рани
Сильні кровотечі з місця введення троакара зустрічаються досить рідко, оскільки під час операції проводиться ушивання троакарної рани через всі пошкоджені шари. Але якщо така кровотеча все ж виникла, то найчастішою його причиною є недостатність гемостазу, тобто порушеннями в згортанні крові.
Нагноєння в області троакарної рани
Дане ускладнення лапароскопії може бути викликано декількома причинами – зниженням імунітету оперованої людини і іншими причинами загального характеру, а також хірургічними маніпуляціями, особливо в момент вилучення через троакарну рану пошкодженого (інфікованого) органу.
Щоб уникнути цієї неприємності, досить використовувати спеціальні герметичні пластикові контейнери, призначені для розміщення в них віддаленого органу. Але ціна таких контейнерів досить висока – від 100 доларів і вище, тому не кожен пацієнт може собі це дозволити.
Метастази в області троакарної рани
Утворення метастазів в області рани від введення троакара пов’язано з тим, що через троакарну рану був витягнутий орган, уражений злоякісним новоутворенням. Патологічні (часто – ракові) клітини цього новоутворення залишаються в шкірі на місці розрізу, що згодом призводить до ураження шкіри і підшкірних шарів.
Для запобігання даного ускладнення необхідно використовувати такі ж контейнери, як і для профілактики нагноєння троакарної рани. У таких випадках (якщо є підозри на онкологію), незважаючи на їх дорожнечу, такі контейнери використовуються у всіх лапароскопічних операціях.
Чи вважаєте, що занадто багато можливих ускладнень для даної операції? Може бути, ви і праві, але згадайте, скільки у лапароскопії переваг! Це і відсутність жахливих післяопераційних шрамів, і короткий реабілітаційний період, який не потребує спеціального режиму після лапароскопії та застосування анальгетиків, і низький ступінь ризику по розвитку спаєчних процесів і гриж на місці накладення швів. Крім того, виникнення практично всіх ускладнень лапароскопії найчастіше викликано або порушенням техніки ведення операції, або відсутністю необхідного досвіду у лікаря-хірурга, який проводить операцію. Тому, за умови звернення до кваліфікованого і досвідченого фахівця, ризик розвитку ускладнень становить не більше 1%!
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: